П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 травня 2015 року м. Київ
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Колесника П.І.,
суддів: Барбари В.П., Берднік І.С., Гуля В.С., Ємця А.А., Потильчака О.І., Шицького І.Б., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Амальгама Люкс» (далі - ТОВ «Амальгама Люкс») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15 січня 2015 року в справі № 915/913/14 за позовом ТОВ «Амальгама Люкс» до публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум») про зобов'язання вчинити дії,
в с т а н о в и л а:
До Верховного Суду України звернулося ТОВ «Амальгама Люкс» із заявою про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 15 січня 2015 року в справі № 915/913/14.
Заяву мотивовано тим, що у справах № 910/9232/14, № 910/9233/14 Вищий господарський суд України, застосувавши до спірних правовідносин одні й ті самі норми матеріального права, дійшов висновку, що вимога позивача про зобов'язання відповідача - банківської установи здійснити перерахування коштів із рахунка позивача, відкритого у цьому банку, на рахунок відповідача з метою погашення заборгованості за кредитним договором не є майновою вимогою, а позивач, у свою чергу, не є кредитором цього банку, тому на нього не поширюються обмеження, встановлені пунктом 1 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.
При вирішенні справи господарськими судами встановлено, що 28 серпня 2008 року між акціонерним комерційним банком «Форум» (правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум») і ТОВ «Амальгама Люкс» було укладено договір банківського рахунка (далі - Договір).
За змістом пункту 3.3.1 Договору банк зобов'язався своєчасно здійснювати розрахункові операції позивача відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 Договору платежі з рахунка клієнта виконуються банком у межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням поточних надходжень коштів на рахунок клієнта протягом операційного часу. Операції за розрахунковими документами у гривні, які надійшли від клієнта протягом операційного часу, здійснюються банком у день надходження документів. Операції за розрахунковими документами у гривні, які надійшли після операційного часу, банк виконує не пізніше наступного робочого дня.
13 та 14 березня 2014 року, користуючись правами клієнта за Договором, ТОВ «Амальгама Люкс» надало ПАТ «Банк Форум» платіжні доручення на загальну суму 136 334 грн 51 коп для перерахування коштів зі свого рахунка № 26006301128524 на рахунки своїх контрагентів.
Однак у порушення умов Договору відповідач не здійснив перерахування коштів за платіжними дорученнями позивача і не повідомив останнього про причини невиконання доручення.
Листом від 18 березня 2014 року № 163 позивач звернувся до відповідача з вимогою вжити всіх необхідних заходів щодо перерахунку грошових коштів за платіжними дорученнями від 13, 14 березня 2014 року або надання готівкових коштів ТОВ «Амальгама Люкс» із каси банку на загальну суму 140 700 грн для погашення простроченої заборгованості.
19 березня 2014 року листом № 331/2600 відповідач повідомив позивача про запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію відповідача, а також про те, що платежі з рахунків ПАТ «Банк Форум» не здійснюватимуться, оскільки вони є вимогами кредиторів.
Відповідно до пункту 7.1.2 статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Відповідно до частин першої, третьої статті 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Статтею 1074 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Відповідно до статті 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
Судами також встановлено, що постановою правління Національного банку України від 13 березня 2014 року № 135 ПАТ «Банк Форум» віднесено до категорії неплатоспроможних, а рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 14 березня 2014 року № 14 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Форум» з ринку та здійснення у ньому тимчасової адміністрації з 14 березня по 13 червня 2014 року.
Пунктом 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що тимчасова адміністрація -процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.
Відповідно до частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.
Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.
За таких обставин суди апеляційної та касаційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які мають майново-грошовий характер, а відтак, у цьому випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами.
Оскільки позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити переказ грошових коштів за договором банківського рахунка у період запровадження у банку тимчасової адміністрації, то виконання зазначеної операції банком обмежувалося пунктом 1 частини п'ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Сервіси для юристів