П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенди О.В.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Прокопенка О.Б., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,
за участю представників:
позивача - ОСОБА_5, ОСОБА_6,
відповідача - Белінської О.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_8 до Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) про визнання незаконним та скасування рішення,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2015 року ОСОБА_8 звернулася до Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції з позовом, у якому просила визнати незаконним та скасувати рішення ВРЮ від 3 грудня 2015 року № 920/0/15-15 про внесення подання до Верховної Ради України (далі - ВРУ) про звільнення її з посади судді Солом'янського районного суду міста Києва у зв'язку з порушенням присяги судді.
На обґрунтування позову зазначила, що при прийнятті спірного рішення були порушені процедура розгляду дисциплінарної справи та строк застосування дисциплінарного стягнення.
Вищий адміністративний суд України встановив, що ОСОБА_8, 1963 року народження, Указом Президента України від 21 квітня 2003 року № 346/2003 була призначена на посаду судді Солом'янського районного суду міста Києва у межах п'ятирічного строку. Згідно із записом у трудовій книжці 14 травня 2003 року ОСОБА_8 прийняла присягу судді.
Постановою Верховної Ради України від 15 квітня 2010 року № 2135-VI ОСОБА_8 обрана суддею Солом'янського районного суду міста Києва безстроково.
22 січня 2014 року ОСОБА_8 як слідчий суддя задовольнила клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві Гончаренка В.Р., погоджене прокурором прокуратури Солом'янського району м. Києва Зайцевим А.С., та застосувала до ОСОБА_11, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 294 Кримінального кодексу України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30 днів.
Ця ухвала слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_8 від 22 січня 2014 року залишена без змін ухвалою апеляційного суду міста Києва від 11 лютого 2014 року.
До Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - ТСК) 13 жовтня 2014 року надійшла заява ОСОБА_12 від 13 жовтня 2014 року, а 8 грудня 2014 року ще й заява заступника Генерального прокурора України Бачуна О.В. від 5 грудня 2014 року № 05/1/1-120 вих-14 про порушення суддею Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_8 норм законодавства України під час прийняття рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи, яка була учасником масових акцій протесту.
24 вересня 2015 року ВРЮ, розглянувши висновок ТСК від 9 червня 2015 року №47/02-15 та висновок дисциплінарної секції ВРЮ від 23 вересня 2015 року, відкрила дисциплінарне провадження відносно судді ОСОБА_8
3 грудня 2015 року на засіданні ВРЮ було прийнято рішення № 920/0/15-15 про внесення подання до ВРУ про звільнення судді ОСОБА_8 з посади судді у зв'язку з порушенням присяги судді.
Вищий адміністративний суд України постановою від 21 березня 2016 року позов задовольнив.
Ухвалюючи таке рішення, Вищий адміністративний суд України виходив із того, що рішення ВРЮ від 3 грудня 2015 року № 920/0/15-15 про внесення подання до ВРУ про звільнення ОСОБА_8 з посади судді Солом'янського районного суду міста Києва у зв'язку з порушенням присяги судді прийняте поза межами встановлених законом строків притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Не погоджуючись із таким рішенням суду, ВРЮ звернулась із заявою про його перегляд Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 4 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), у якій просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України від 21 березня 2016 року і відмовити в задоволенні позову. Наводить доводи, що при вирішенні цієї справи застосуванню підлягає частина четверта статті 96 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2015_12_25/pravo1/T102453.html?pravo=1> (далі - Закон № 2453-VI) в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі - Закон № 192-VIII), відповідно до якої дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.
У судовому засіданні представник ВРЮ підтримала заяву по перегляд рішення Вищого адміністративного суду України, навела доводи на її обґрунтування.
Представники позивача заперечували проти заяви з наведенням відповідних доводів, вважаючи оскаржуване відповідачем рішення суду законним та обґрунтованим, просили відмовити у задоволенні заяви про його перегляд.
Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява ВРЮ підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Частиною п'ятою статті 126 Конституції України встановлено перелік підстав звільнення судді з посади, зокрема, суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення суддею присяги.
Згідно зі статтею 116 Закону № 2453-VI факти, які свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (далі - ВККС) або ВРЮ.
Звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням ВРЮ після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР «Про Вищу раду юстиції» (далі - Закон 22/98-ВР).
На підставі подання ВРЮ Президент України видає указ про звільнення судді з посади.
Сервіси для юристів