ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 921/619/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 14.04.2026 (головуючий - Бойко С. М., судді Бонк Т. Б., Якімець Г. Г.) у справі
за первісним позовом Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника
до Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (перейменовано на Міністерство культури України),
за участю особи, яка не була учасником справи та зверталася із апеляційною скаргою - ОСОБА_1 ,
про зобов`язання повернути майно
та за зустрічним позовом Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ
до Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника,
про визнання недійсним договору від 03.09.2018 № 5 про безоплатне користування релігійною громадою нерухомим майном, що є державною власністю.
Короткий зміст і підстави вимог первісного та зустрічного позовів
1. 06.09.2023 Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник (далі - Кременецько-Почаївський ДІАЗ, Заповідник, балансоутримувач, позивач) звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії УПЦ (далі - Монастир, користувач, відповідач) про зобов`язання відповідача повернути позивачу державне нерухоме майно: приміщення пам`ятки архітектури національного значення - Комплекс споруд Богоявленського монастиря (Богоявленський собор 1760 року, Корпус келій 1760 року, Дзвіниця XX століття) загальною площею 3218 м2, охоронний номер 1591 Н, реєстровий № 26024191.18.АААДДЛ151 (далі - комплекс споруд Богоявленського монастиря, спірне майно, спірні приміщення), розташоване за адресою: вул. Дубенська, 2, м. Кременець, Тернопільська обл., шляхом вивільнення зайнятих приміщень та підписання відповідного акта приймання-передачі, посилаючись на положення статей 15, 16, 785, 795, 827 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 20, 284, 291 Господарського кодексу України, чинного до 27.08.2025 (далі - ГК України), статей 24, 25 Закону України від 03.10.2019 № 157-ІХ "Про оренду державного та комунального майна", введеного в дію з 01.02.2020 (далі - Закон України № 157-ІХ).
Первісна позовна заява обґрунтовується такими обставинами:
1) 03.09.2023 закінчився 5-річний строк дії договору про безоплатне користування релігійною громадою нерухомим майном, що є державною власністю від 03.09.2018 № 5, укладеного між Кременецько-Почаївським ДІАЗ і Монастирем, у зв`язку з чим у відповідача немає законних підстав для подальшого користування спірним майном;
2) позивач повідомив користувача про закінчення терміну дії та відсутність у балансоутримувача намірів продовжити дію цього договору і про необхідність особистої присутності 04.09.2023 при складанні акта приймання-передачі майна;
3) актом від 04.09.2023 зафіксовано відмову відповідача від добровільного повернення спірного майна Заповіднику;
4) наразі Монастир за відсутності правових підстав фактично використовує майно, яке є пам`яткою архітектури національного значення, поза волею власника та балансоутримувача, в оперативному управлінні якого перебуває Комплекс споруд Богоявленського монастиря, як наслідок, відповідач порушує права позивача на володіння та користування спірним майном без жодних перешкод, умов і застережень.
2. 21.10.2023 Монастир звернувся до Господарського суду Тернопільської області із зустрічним позовом (вх. № 789) до Заповідника про визнання недійсним договору про безоплатне користування релігійною громадою нерухомим майном, що є державною власністю, від 03.09.2018 № 5 (далі - договір позички від 03.09.2018, договір № 5, оспорюваний договір), посилаючись на норми статей 203, 215, 234 ЦК України.
Зустрічна позовна заява аргументована невідповідністю договору позички від 03.09.2018 законодавству, чинному на час його укладення, та підписанням оспорюваного договору з боку Монастиря неуповноваженою особою із проставленням печатки, яка не належить користувачу.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Господарський суд Тернопільської області рішенням від 24.07.2025 (суддя Шумський І. П.) первісний позов задовольнив частково. Зобов`язав Монастир повернути Кременецько-Почаївському ДІАЗ Комплекс споруд Богоявленського монастиря, розташований за адресою: вул. Дубенська, 2, м. Кременець, Тернопільська обл. У задоволенні решти первісного позову відмовив. У задоволенні зустрічного позову відмовив повністю.
Ухвалюючи рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимог первісного позову та необґрунтованість вимог зустрічного позову з огляду на те, що:
1) Комплекс споруд Богоявленського монастиря є пам`яткою архітектури національного значення та перебуває у власності держави, зокрема, на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 16.11.2002 № 635-р "Про передачу пам`яток архітектури та містобудування до сфери управління Держбуду" цей комплекс споруд передано у державну власність до сфери управління Держбуду України і пізніше закріплено за Кременецько-Почаївським ДІАЗ на праві оперативного управління, а право державної власності зареєстровано 01.11.2021 за Міністерством культури та інформаційної політики України, яке згідно з постановою КМУ від 06.09.2024 № 1028 перейменовано на Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, яке в свою чергу в жовтні 2025 року перейменовано на Міністерство культури України (далі - Мінкультури України, Міністерство, третя особа);
2) у силу вимог частини 2 статті 17 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" рішення Кременецької районної ради від 22.12.2000 № 114 не підтверджує передачі Монастирю у власність Комплексу споруд Богоявленського монастиря як пам`ятки архітектури національного значення та не може вважатися правовстановлюючим документом на спірне майно. Так само не є правовстановлюючими документами на спірне майно виготовлені на замовлення Монастиря у 2009 році Кременецьким районним комунальним бюро технічної інвентаризації технічний паспорт на будівлю сестринського корпусу - блок № 1 Кременецького Свято-Богоявленського жіночого монастиря на вул. Дубенській, 2 у м. Кременці, а також охоронний договір від 30.11.1990 № 57 і охоронно-орендний договір від 25.10.1994. Зокрема, охоронно-орендний договір від 25.10.1994, укладений між Управлінням архітектури Тернопільського облвиконкому і Богоявленським жіночим монастирем, припинився 30.12.1999 у зв`язку із закінченням строку його дії, а матеріали справи не містять і Монастирем не надано доказів щодо продовження дії такого договору;
Сервіси для юристів