П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Прокопенка О.Б., суддів:Гриціва М.І., Кривенди О.В., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,
за участю представника публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «БАНК КАМБІО» та уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО» Додусенка Володимира Івановича (далі - Фонд, уповноважена особа Фонду відповідно) - Звєрєвої О.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Фонду, уповноваженої особи Фонду про зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а:
У червні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Фонду, уповноваженої особи Фонду, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду щодо невключення ОСОБА_6 до повного переліку вкладників ПАТ «БАНК КАМБІО», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
- зобов'язати уповноважену особу Фонду надати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_6 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «БАНК КАМБІО» за рахунок Фонду;
- зобов'язати Фонд включити ОСОБА_6 до Реєстру переказів вкладників ПАТ «БАНК КАМБІО», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою Загального реєстру вкладників, на підставі повного переліку вкладників ПАТ «БАНК КАМБІО» та додаткової інформації, наданих уповноваженою особою Фонду.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_6 посилається на те, що є вкладником банку ПАТ «БАНК КАМБІО», що підтверджується договором банківського рахунку. Звертає увагу на те, що в від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI) та у Положенні про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженому рішенням виконавчої дирекції Фонду від 9 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), немає жодних підстав для невключення ОСОБА_6 до переліку вкладників ПАТ «БАНК КАМБІО», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_6 з ПАТ «БАНК КАМБІО» уклав договір від 25 вересня 2014 року № 26209600101460 на відкриття та обслуговування поточного рахунку у національній валюті, предметом якого є відкриття поточного рахунку та надання клієнту комплексу банківських послуг.
25 вересня 2014 року на рахунок позивача, відкритий у відділенні Запорізької дирекції ПАТ «БАНК КАМБІО», на підставі договору позики від 25 вересня 2014 року № 44 товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торговельний дім «Будкамінь», з яким позивач знаходиться у трудових відносинах, було перераховано грошові кошти у розмірі 200 000 грн, що підтверджується платіжним дорученням у національній валюті від 25 вересня 2014 року № 3286. Також факт перерахування зазначених коштів на рахунок відділення ПАТ «БАНК КАМБІО» підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1, відповідно до якої у цей же день (25 вересня 2014 року) рахунок підприємства було «роздроблено» шляхом перерахування семи фізичним особам поворотної фінансової допомоги.
На підставі постанови Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 4 грудня 2014 року № 782 «Про віднесення ПАТ «БАНК КАМБІО» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду 4 грудня 2014 року було прийнято рішення № 140 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК КАМБІО» та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію ПАТ «БАНК КАМБІО».
27 лютого 2015 року Правління НБУ прийняло постанову № 144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО», на підставі якої виконавча дирекція Фонду 2 березня 2015 року прийняла рішення № 46 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК КАМБІО» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», яким призначено уповноваженою особою Фонду Додусенка В.І.
З 6 березня 2015 року було розпочато виплати коштів вкладникам ПАТ «БАНК КАМБІО». Виплати коштів здійснювалися протягом терміну дії тимчасової адміністрації через установи ПАТ «Укрінбанк» у період із 6 березня по 17 квітня 2015 року.
6 березня 2015 року ОСОБА_6 звернувся до Запорізького центрального відділення ПАТ «Укрінбанк», проте йому було відмовлено у виплаті вкладу з мотивів відсутності даних у реєстрі вкладників, яким гарантується виплата вкладів Фондом.
У зв'язку з цим ОСОБА_6 13 березня 2015 року звернувся із письмовими заявами від 11 березня 2015 року до відповідачів із проханням включити позивача до реєстру та виплатити грошові кошти, що знаходяться на його поточному рахунку. Зазначені заяви позивача були отримані відповідачами 18 березня 2015 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Відповіді на ці заяви відповідачі не надали.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 2 липня 2015 року позов задовольнив.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 7 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2016 року, рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове - про відмову в задоволенні позову.
Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, ОСОБА_6 звернувсь із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12 травня 2016 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2015 року і залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 2 липня 2015 року.
На обґрунтування заяви додано копії рішень Вищого адміністративного суду України від 16 червня, 4 серпня 2015 року, 21 та 28 січня, 4 та 18 лютого, 2 березня, 12 та 27 квітня, 29 червня 2016 року (№№ К/800/19140/15, К/800/24809/15, К/800/26658/15, К/800/34675/15, К/800/39987/15, К/800/31032/15, К/800/50257/15, К/800/21063/15, К/800/7075/16, К/800/12654/16 відповідно), які, на думку ОСОБА_6, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме положень статей 2, 4, 26, 27, 37, 38 Закону № 4452-VI, статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, Положення, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що підстав для задоволення заяви немає.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожних предметів спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи, перевірка правильності встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України.
На обґрунтування заяви додано зазначені вище рішення Вищого адміністративного суду України, які, на думку ОСОБА_6, свідчать про неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права.
Сервіси для юристів