Постанова ВСУ від 11.02.2026 року у справі №907/278/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року

м. Київ

cправа № 907/278/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С.

секретаря судового засідання - Дерлі І.І.

за участю представників сторін:

Офісу ГП - Кравчук О.А.

позивача - не з`явився

відповідача - Ігнатенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2025 (у складі колегії суддів: Бойко С.М. (головуючий), Бонк Т.Б., Якімець Г.Г.)

за позовом керівника Івано-Франківської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі Ямницької сільської ради

до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст та підстави позовних вимог

1.1. Керівник Івано-Франківської окружної прокуратури (надалі - Прокурор) в інтересах держави в особі Ямницької сільської ради (надалі - Рада, Позивач) звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (надалі - ДП "Ліси України", Відповідач, Скаржник) про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач не забезпечив охорону і збереження закріплених лісів, допустив їх незаконну порубку, внаслідок чого навколишньому природному середовищу спричинено шкоду в розмірі 2 456 190 грн.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 29.05.2025 у задоволенні позову відмовлено повністю.

2.2. Рішення суду обґрунтовано тим, що:

- Позивач не довів протиправної поведінки Відповідача як постійного лісокористувача. Суд установив, що Відповідач здійснював належні заходи з охорони лісу, самостійно виявив факт незаконної рубки та повідомив про нього правоохоронні органи, а Позивач не навів конкретних порушень правил ведення лісового господарства з боку Відповідача.

- надані докази не підтверджують достовірно кількість та характеристики зрубаних дерев, що унеможливлює визначення розміру шкоди. Суд дійшов висновку, що долучена на підтвердження розміру шкоди інженерно-екологічна експертиза № 3759/22-28/459/23-28 від 14.03.2023 проведена без здійснення особистого огляду експертом виявлених пнів зрубаних дерев та проведення їх обміру, у зв`язку з чим суд виснував про неможливість врахування її як належного та допустимого доказу.

2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2025 рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.05.2025 у справі скасовано, прийнято нове рішення яким позовні вимоги задоволено, стягнуто ДП "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" ДП "Ліси України" на користь Ради шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 2 456 190,00 грн.

2.4. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:

- порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу. Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.