ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 914/390/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Арк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Інжиніринг Сервіс"
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 30.07.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Арк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Інжиніринг Сервіс",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1) Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (48)",
2) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях,
3) Державна установа "Львівська виправна колонія № 48",
про примусове виконання обов`язку в натурі.
У судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Бойко В. В., відповідача - Каблак Ю-І. П.
1. Короткий зміст позовних вимог, історія справи та короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат
1.1. У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-Арк" (далі - ТОВ "Альянс-Арк" та/або позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Інжиніринг Сервіс" (далі - ТОВ "Девелопмент Інжиніринг Сервіс" та/або відповідач) про примусове виконання обов`язку в натурі, в якій просило суд зобов`язати відповідача надавати ТОВ "Альянс-Арк" цілодобовий доступ до нерухомого майна, що є предметом договору оренди автозаправочної станції (об`єкта нерухомості) та майна від 01.12.2002, а саме будки оператора АЗС і складу паливно-мастильних матеріалів, гаражів загальною площею 270,3 кв. м та земельної ділянки для обслуговування об`єкта, що орендується, площею 7710,00 кв. м, розташованих за адресою: вул. Хуторівка, буд. 2, м. Львів.
1.2. 02.07.2025 позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про залишення позову без розгляду.
1.3. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.07.2025 у справі № 914/390/22 заяву позивача задоволено, позовну заяву ТОВ "Альянс-Арк" до ТОВ "Девелопмент Інжиніринг Сервіс" про примусове виконання обов`язку в натурі залишено без розгляду на підставі положень пункту 5 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Вказана ухвала ніким не оскаржувалася та набрала законної сили.
1.4. 08.07.2025 відповідач звернувся до місцевого господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ТОВ "Альянс-Арк" на користь ТОВ "Девелопмент Інжиніринг Сервіс" судові витрати в розмірі 341 636,50 грн.
1.5. Вказана заява мотивована тим, що позивач діяв недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов, протидіяв правильному і швидкому вирішенню спору, мав на меті порушення прав та інтересів відповідача, що спричинило понесення відповідачем судових витрат, яких можна було б уникнути. Водночас такі витрати є співмірними зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, та ціною позову.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.07.2025 у справі № 914/390/22 (суддя Коссак С. М.), залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 (Зварич О. В. - головуючий, судді: Галушко Н. А., Якімець Г. Г.) частково задоволено заяву відповідача та стягнуто з ТОВ "Альянс-Арк" на користь ТОВ "Девелопмент Інжиніринг Сервіс" судові витрати в розмірі 57 849,33 грн.
2.2. Задовольняючи частково заяву відповідача, місцевий господарський суд, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що окремі дії позивача (як то неотримання листа Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - ЛНДІСЕ) із рахунком на оплату експертизи, несплата такого рахунку, ухилення від виконання покладеного на позивача обов`язку ухвалою суду щодо пред`явлення у підготовчому засіданні оригіналів документів) мають необґрунтований характер, свідчать про недобросовісність у реалізації позивачем своїх процесуальних прав, а також ухилення від покладених на нього процесуальних обов`язків, що потягло за собою тривалий розгляд справи та не сприяло її ефективному розгляду, що є підставою для застосування положень частини п`ятої статті 130 ГПК України.
Оцінивши розмір витрат, які заявник хоче стягнути, виходячи при цьому з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, дослідивши обсяг наданих адвокатом послуг, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність сум понесених витрат по наданим послугам, враховуючи заяву представника позивача та його аргументи, суд першої інстанції, із висновками якого погодився апеляційний господарський суд, виснував, що заявлений до стягнення розмір компенсації судових витрат є завищеним і не співмірним зі складністю справи та реально наданими послугами, витраченим часом, обсягом цих послуг. З урахуванням наведеного місцевий господарський суд, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача та стягнення з позивача 57 849,33 грн витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому місцевий господарський суд вказав, що:
Сервіси для юристів