П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоКривенка В.В.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Острозького міськрайонного центру зайнятості (далі - центр зайнятості) до Державної фінансової інспекції в Рівненській області (далі - Держфінінспекція), третя особа - Острозьке комунальне підприємство «Водоконал», про визнання протиправним та скасування пункту вимоги,
в с т а н о в и л а:
У січні 2012 року центр зайнятості звернувся до суду з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив визнати та скасувати пункт 3 листа контрольно-ревізійного відділу в Острозькому районі та м. Острозі (на сьогодні - Держфінінспекція) від 9 грудня 2011 року № 220-11/1039 «Про усуненення виявлених порушень» (далі - вимога).
На обґрунтування позовних вимог центр зайнятості зазначив, що Держфінінспекція безпідставно дійшла висновку про зобов'язання повернути перераховані комунальному підприємству проектування та дизайну «А.С.» (далі - комунальне підприємство) кошти у розмірі 9216 грн 81 коп., надані останньому як дотація для створення додаткового робочого місця, оскільки позивач при наданні дотації дотримався усіх встановлених законодавством необхідних для цього вимог.
Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 23 березня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував пункт 3
вимоги.
Вищий адміністративний суд України постановою від 23 жовтня 2014 року скасував рішення судів попередніх інстанцій і ухвалив нове рішення - про відмову у задоволенні позову.
У своєму рішенні касаційний суд дійшов висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених під час перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
Не погоджуючись із постановою Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2014 року, центр зайнятості звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах. Просить постанову Вищого адміністративного суду України від 23 жовтня 2014 року скасувати, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року залишити в силі.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
На обґрунтування наведених у заяві доводів центр зайнятості посилається на додану до заяви ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року (справа № К/9991/69072/12), яка і на думку Вищого адміністративного суду України, як зазначено в ухвалі цього суду про допуск справи, підтверджує неоднакове правозастосування. Однак зазначене судове рішення скасоване Верховним Судом України постановою від 20 травня 2014 року (№ 21-93а14).
Таким чином, обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, тому відповідно до частини першої статті 244 КАС у задоволенні заяви центру зайнятості слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви Острозького міськрайонного центру зайнятості відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. КривенкоСудді: О.Ф. Волков П.В. Панталієнко М.І. Гриців О.Б. Прокопенко О.А. Коротких І.Л. Самсін О.В. Кривенда О.О. Терлецький В.Л. Маринченко
Сервіси для юристів