ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2026 року
м. Київ
cправа № 908/2624/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
за участю представників:
позивача - Сімчук І. А.,
відповідача - Хілько А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2025 (судді: Парусніков Ю. Б. - головуючий, Верхогляд Т. А., Іванов О. Г.) і рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2025 (суддя Азізбекян Т. А.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Доноват"
про стягнення суми,
В С Т А Н О В И В:
1. Короткий зміст позовних вимог і підстав позову
1.1. У вересні 2024 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Доноват" (далі - ТОВ "ТД "Доноват") про стягнення 2 672 544,00 грн штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовано обставинами невиконання відповідачем зобов`язань за договором від 25.12.2023 № ПЗ/Т-231230/НЮ (далі - договір від 25.12.2023), укладеним між сторонами у справі, в частині надання послуг за договором, у тому числі, у встановлений ним строк, що, за твердженням позивача, є порушенням умов договору та підставою для стягнення з відповідача штрафу у заявленій до стягнення сумі.
1.2. ТОВ "ТД "Доноват" у відзиві на позов проти його задоволення заперечило, посилаючись, зокрема на те, що позивач не передав відповідачеві в ремонт обладнання ходової частини електровозів, що є предметом договору, у зв`язку з чим у відповідача не було можливості виконати покладені на нього обов`язки за договором щодо ремонту зазначеного обладнання.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 29.01.2025 в позові відмовлено.
Аргументуючи судове рішення, місцевий господарський суд виходив із того, що позивачем не надано належних доказів передачі обладнання для початку виконання договору виконавцем, натомість за умовами договору від 25.12.2023 виконавець повинен приступити до надання послуг з ремонту обладнання тільки за умови передання ходової частини електровозів ЧС-4 та ЧС-8 замовником, та, відповідно, отримання письмового погодження про початок надання послуг і готовності їх приймати. Бездіяльність позивача щодо передачі об`єктів в ремонт, свідчить про те, що надання послуг відповідачем стало об`єктивно неможливим з вини самого замовника, тому останній не може вважатися таким, що порушив зобов`язання, а відтак підстав для застосування до нього штрафних санкцій немає.
Також, як установив суд, у спірному договорі наявні суперечності щодо строків дії договору водночас відсутні докази надання належним чином оформленої рознарядки, а лист позивача від 26.12.2023 № 996 був складений до зміни строку дії договору та підписаний особою, повноваження якої на відповідну дату не підтверджені. Звідси суд визнав позовні вимоги такими, що заявлені передчасно.
2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2025 рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2025 залишено без змін із тих самих підстав.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї
3.1. АТ "Українська залізниця" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 29.01.2025 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2025 у цій справі, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
Підставою для подання касаційної скарги у цій справі скаржник визначає положення пунктів 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме неврахування судами висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах та недослідження судами доказів та обставин справи. Він наголошує на тому, що попередні судові інстанції (1) неправильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, а саме статті 204, 551, 629 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу та не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07.12.2022 у справі № 910/11949/21, від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, від 08.07.2025 у справі № 922/3697/24, від 11.02.2025 у справі № 902/1131/23, від 29.08.2024 у справі № 910/14265/23, від 29.08.2024 у справі № 910/14264/23, а також висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц; (2) не з`ясували обставини, які мають значення для справи, а саме не дослідили умови спірного договору та додаткової угоди до нього.
3.2. Від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він заперечує проти задоволення касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як законні та обґрунтовані.
Сервіси для юристів