П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2016 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гуменюка В.І., суддів Лященко Н.П.,Романюка Я.М.,Сімоненко В.М., Охрімчук Л.І.,Сеніна Ю.Л.,Яреми А.Г., за участю представника ОСОБА_8 - ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_10 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті», реєстраційної служби Ірпінського міського управління юстиції Київської області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання права власності, зобов'язання вчинити певні дії та визнання постанови незаконною за заявою ОСОБА_8 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 червня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У травні 2013 року ОСОБА_10 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 21 лютого 2012 року між нею, ОСОБА_11 та товариством з обмеженою відповідальністю «Аверс-сіті» (далі - ТОВ «Аверс-сіті») укладено договір відступлення права вимоги, за умовами якого вона набула право вимоги до ТОВ «Аверс-сіті» щодо майнових прав на об'єкт нерухомості - складову та невід'ємну частину об'єкта капітального будівництва у вигляді квартири АДРЕСА_1 згідно з договором купівлі-продажу, укладеним 17 вересня 2010 року між
ОСОБА_11 та ТОВ «Аверс-сіті», та додатковою угодою до нього.
Позивачка зазначала, що вона повністю оплатила вартість майнових прав; будинок, складовою частиною якого є спірна квартира, введено в експлуатацію 16 вересня 2011 року, вона зверталася до відповідача з вимогою про виконання умов договору, у тому числі підписання акта приймання-передачі, однак жодної відповіді від відповідача не отримала.
Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила суд визнати за нею право власності на зазначену квартиру, зобов'язати реєстраційну службу Ірпінського міського управління юстиції Київської області (далі - Ірпінське МУЮ Київської області) зареєструвати за нею право власності на спірний об'єкт нерухомості, а також видати на її ім'я свідоцтво про право власності; визнати незаконною постанову начальника Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - ГСУ МВС України) від 28 вересня 2011 року в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та звільнити квартиру з-під арешту, виключивши з акта опису та арешту майна.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 17 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12 лютого 2015 року, позов ОСОБА_10 задоволено частково: визнано за ОСОБА_10 право власності на квартиру АДРЕСА_1; зобов'язано реєстраційну службу Ірпінського МУЮ Київської області зареєструвати за ОСОБА_10 право власності на зазначене нерухоме майно; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено; вирішено питання розподілу судових витрат.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 червня 2015 року касаційну скаргу ОСОБА_8 відхилено, рішення Ірпінського міського суду Київської від 17 червня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 12 лютого 2015 року залишено без змін.
У вересні 2015 року до Верховного Суду України звернувся
ОСОБА_8 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 червня 2015 року, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статті 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статі 7 Закону України від 18 вересня 1991 року № 1560-XII «Про інвестиційну діяльність» (далі - Закону № 1560-XII), що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у побідних правовідносинах.
У зв'язку із цим ОСОБА_8 просить ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 червня 2015 року, ухвалу Апеляційного суду Київської області від 12 лютого 2015 року та рішення Ірпінського міського суду Київської області від 17 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_10
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заявника, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Згідно зі статтею 3604 ЦПК України Верховний Суд України задовольняє заяву за наявності однієї з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 355 цього Кодексу.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 3 березня
2011 року між ОСОБА_11 та ТОВ «Аверс-сіті» укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу майнових прав від 17 вересня 2010 року № С145, відповідно до якої цей договір було викладено в новій редакції.
За умовами зазначеного договору ТОВ «Аверс-сіті» продає, а ОСОБА_11 купує майнові права на об'єкт нерухомості - складову та невід'ємну частину об'єкта капітального будівництва у вигляді квартири АДРЕСА_1. Загальна вартість майнових прав на квартиру складає 89 тис. 121 грн 68 коп.
Згідно з пунктом 1.4 зазначених договорів майнові права - це всі права на об'єкти нерухомості, що полягають у праві продавця набути право власності на об'єкти нерухомості після введення об'єктів капітального будівництва в експлуатацію та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.
Відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.6, 3.7.1 зазначених договорів майнові права на об'єкти нерухомості передаються продавцем покупцю шляхом підписання акта прийому-передачі майнових прав. Акт підписується сторонами не пізніше 120 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: здійснення покупцем оплати 100 % вартості майнових прав; уведення відповідної частини об'єкта капітального будівництва в експлуатацію та здійснення розрахунків. Право власності на майнові права переходить від продавця покупцю після підписання акта. Одночасно з підписанням зазначеного акта продавець надає покупцю документи, необхідні для оформлення покупцем права власності на об'єкт нерухомості, а саме завірену копію акта вводу в експлуатацію відповідної частини об'єкта капітального будівництва, технічний паспорт на об'єкт нерухомості.
Згідно з пунктами 5.2.1, 5.2.5 зазначених договорів ТОВ «Аверс-сіті» зобов'язалось після введення відповідної частини об'єкта капітального будівництва в експлуатацію та оформлення відповідних документів протягом сорока п'яти робочих днів надіслати покупцю повідомлення про необхідність з'явитися для підписання актів; передати покупцю майнові права в порядку, установленому цими договорами.
Будинок, складовою частиною якого є спірна квартира, було введено в експлуатацію 16 вересня 2011 року (згідно із сертифікатом відповідності від 16 вересня 2011 року).
Сервіси для юристів