П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2016 року місто Київ
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоШицького І.Б., суддів: Барбари В.П., Берднік І.С., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Потильчака О.І., за участю представників: товариства з обмеженою відповідальністю «Спецстройенерго» - Квашук О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Спецстройенерго» (далі - ТОВ «Спецстройенерго») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 2 грудня 2015 року у справі № 910/6098/14 за позовом ТОВ «Спецстройенерго» до публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (далі - ПАТ «ВТБ Банк»), товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Солар» (далі - ТОВ «Альфа Солар») про визнання договору недійсним,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2014 року ТОВ «Спецстройенерго» звернулося до суду з позовом про визнання недійсним укладеного між ПАТ «ВТБ Банк» і ТОВ «Альфа Солар» договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 22 липня 2011 року № 976 (далі - Договір про відступлення).
Позовні вимоги обґрунтовано відсутністю згоди іпотекодавця (боржника) на укладення оспорюваного договору, який порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки унеможливлює задоволення його кредиторських вимог у процедурі банкрутства боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Сілікон» (далі - ТОВ «Сілікон»).
Справа розглядалася судами неодноразово.
Постановою Вищого господарського суду України від 18 грудня 2014 року залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 5 червня 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2014 року, якими у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року постанову Вищого господарського суду України від 18 грудня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постановою Вищого господарського суду України від 27 травня 2015 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 28 жовтня 2014 року та рішення Господарського суду міста Києва від 5 червня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд в іншому складі суду до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31 липня 2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2015 року, позов задоволено частково.
Визнано недійсним з моменту укладення договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором, укладений 22 липня 2011 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Альфа Солар», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаренко Н.О. і зареєстрований за № 976.
Залишаючи без змін рішення Господарського суду міста Києва, суд апеляційної інстанції зазначив, що Договір про відступлення порушує права позивача на пропорційне задоволення вимог конкурсного кредитора у процедурі банкрутства боржника - ТОВ «Сілікон», а відсутність письмової згоди іпотекодавця на укладення цього договору є підставою для визнання його недійсним.
Постановою Вищого господарського суду України від 2 грудня 2015 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 10 вересня 2015 року і рішення Господарського суду міста Києва від 31 липня 2015 року скасовано. У задоволенні позову відмовлено.
Обґрунтовуючи постанову, суд касаційної інстанції зазначив про відсутність підстав для визнання Договору про відступлення недійсним, оскільки заміна особи кредитора, вимоги якого забезпечені іпотекою, не має наслідком зміну черговості задоволення вимог кредиторів у процедурі банкрутства, а укладення відповідачами цього договору не порушує права та охоронювані законом інтереси іншого кредитора - ТОВ «Спецстройенерго».
ТОВ «Спецстройенерго» подало заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 2 грудня 2015 року у справі № 910/6098/14 з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме положень статей 203, 215, 216, 516 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), частини четвертої статті 42 і частини дев'ятої статті 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», внаслідок чого, на думку заявника, ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції наведених норм матеріального права заявником надано копію постанови Вищого господарського суду України від 22 квітня 2014 року у справі № 912/856/13 і копію постанови Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі № 3-43гс15.
Так, у постанові від 22 квітня 2014 року у справі № 912/856/13 суд касаційної інстанції за подібних правовідносин зазначив, що визнання недійсним договору відступлення права вимоги за зобов'язанням боржника-банкрута безпосередньо впливає на право іншого його кредитора щодо участі у вирішенні питань, віднесених до компетенції загальних зборів кредиторів, оскільки є підставою для виключення з реєстру відповідних недійсних вимог і зумовлює проведення перерозподілу кількості голосів кредиторів.
У постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі
№ 3-43гс15 викладено висновок про те, що відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо обов'язковість такої згоди передбачена договором, є підставою для визнання договору про відступлення права вимоги недійсним.
Таким чином, має місце неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції та невідповідність його рішення висновку Верховного Суду України щодо застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Господарськими судами встановлено, що 30 жовтня 2007 року відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк»; іпотекодержатель) і ТОВ «Сілікон» (іпотекодавець) укладено договір іпотеки (далі - Договір іпотеки), відповідно до умов якого на забезпечення виконання кредитного договору від 26 жовтня 2007 року № 55 ВД іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне йому на праві власності нерухоме майно - єдиний майновий комплекс ТОВ «Сілікон» за адресою: Кіровоградська обл., м. Світловодськ, вул. Заводська, 3-а (пункт 2.1 Договору іпотеки).
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 6 листопада 2009 року порушено провадження у справі № 11/84 про банкрутство ТОВ «Сілікон».
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 22 квітня 2010 року у справі № 11/84 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого, зокрема, включено вимоги ПАТ «ВТБ Банк» у сумі 21 400 000,00 дол. США, забезпечені іпотекою. Грошові вимоги ТОВ «Спецстройенерго» у розмірі 10 151 124,97 грн зазначеною ухвалою віднесено до четвертої черги.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 6 липня 2012 року у справі № 11/84 строк процедури санації продовжено та затверджено план санації боржника.
22 липня 2011 року ПАТ «ВТБ Банк» і ТОВ «Альфа Солар» уклали Договір про відступлення, відповідно до умов якого первісний кредитор передає, а новий кредитор одержує належні йому права іпотекодержателя у зобов'язанні за Договором іпотеки. Із моменту укладення цього договору новий кредитор набуває у ньому статусу іпотекодержателя.
25 січня 2012 року ТОВ «Альфа Солар» звернулося до керуючого санацією боржника (ТОВ «Сілікон») із заявою про внесення змін до реєстру вимог кредиторів на підставі Договору про відступлення.
Сервіси для юристів