ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 924/3/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Руда Г. В.,
за участю представників:
прокуратури - Одуденко А. В.,
позивача - не з`явилися,
відповідача - Підопригори Р. Б. (адвоката, в режимі відеоконференції),
третьої особи - Заремби О. І. (адвоката, в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 (колегія суддів: Василишин А. Р. - головуючий, Філіпова Т. Л., Бучинська Г. Б.) і рішення Господарського суду Хмельницької області від 28.05.2025 (суддя Крамар С. І.) у справі
за позовом керівника Шепетівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації
до Михайлюцької сільської ради,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства,
про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі права власності на нерухоме майно права комунальної власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення та повернення на користь держави земельних ділянок лісового фонду,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Керівник Шепетівської окружної прокуратури (далі - Прокурор) звернувся до Господарського суду Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації з позовом до Михайлюцької сільської ради про:
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі права власності на нерухоме майно права комунальної власності Михайлюцької сільської ради на земельні ділянки лісогосподарського призначення з кадастровими номерами: 6825582600:06:024:0001, 6825582600:06:007:0001, 6825582600:06:031:0001, 6825582600:06:009:0001, 6825582600:06:035:0001, 6825582600:06:010:0001, 6825582600:06:027:0001, 6825582600:06:011:0001, 6825582600:06:002:0001, 6825582600:06:038:0001;
- зобов`язання Михайлюцької сільської ради повернути на користь держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації земельні ділянки лісового фонду з кадастровими номерами: 6825582600:06:024:0001, 6825582600:06:007:0001, 6825582600:06:031:0001, 6825582600:06:009:0001, 6825582600:06:035:0001, 6825582600:06:010:0001, 6825582600:06:027:0001, 6825582600:06:011:0001, 6825582600:06:002:0001, 6825582600:06:038:0001 загальною площею 271,3975 га.
1.2. Позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації обґрунтовані незаконним вибуттям із державного лісового фонду спірних земельних ділянок, які є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання. Як зазначав Прокурор, оспорювана державна реєстрація права комунальної власності за Михайлюцькою сільською радою на спірні земельні ділянки лісогосподарського призначення порушує право власника цих земельних ділянок - Хмельницької обласної військової адміністрації та постійного користувача - Шепетівського районного спеціалізованого лісокомунального підприємства, оскільки вони не можуть вільно використовувати та розпоряджатися земельними ділянками, забезпечувати їх охорону та належне обслуговування.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 28.05.2025, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 у справі № 924/3/25, відмовлено в задоволенні позову Прокурора в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації.
2.2. Господарський суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог Прокурора в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації, виходив із того, що спірні земельні ділянки за рішенням Хмельницької обласної ради від 28.12.2000 № 19 передані в постійне користування Шепетівському районному спеціалізованому лісокомунальному підприємству. При цьому місцевий господарський суд зазначив про відсутність доказів, які би свідчили про передання спірних земельних ділянок у постійне користування з державною формою власності. За таких обставин суд виснував, що Прокурор не довів належними та допустимими доказами належність спірних земельних ділянок до державної власності. При цьому, як зазначив господарський суд першої інстанції, Прокурор також у цьому випадку не довів порушення інтересів держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації, що, за висновком суду, є достатньою підставою для відмови в задоволенні позову Прокурора в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації та виключає необхідність надавати оцінку іншим доводам Прокурора.
Крім того, як установив господарський суд першої інстанції, на цей час у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстроване право комунальної власності на спірні земельні ділянки за Михайлюцькою сільською радою. Наведене, за висновком місцевого господарського суду, свідчить про те, що на цей час відповідач є власником спірних земельних ділянок. За таких обставин господарський суд першої інстанції виснував, що належним відповідачем за позовом про витребування в особи земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право власності на таку ділянку. Суд також зауважив, що в разі якщо земельною ділянкою неправомірно, на думку позивача, який вважає себе власником, заволодів відповідач, то віндикаційний позов відповідає належному способу захисту прав позивача.
Як зазначив господарський суд першої інстанції, Прокурор, здійснюючи захист інтересів держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації, усвідомлював, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за відповідачем зареєстроване право комунальної власності на спірні земельні ділянки. Тому, за висновком суду, Прокурор, стверджуючи, що спірні земельні ділянки належать до державної власності, повинен був звернутися до суду не з негаторним позовом та просити усунути перешкоди в користуванні майном, а мав звернутися з віндикаційним позовом відповідно до статей 387, 388 Цивільного кодексу України. З урахуванням викладеного суд виснував, що Прокурор у цьому випадку обрав неналежний спосіб захисту.
Сервіси для юристів