П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоКривенка В.В.,суддів:Гриціва М.І., Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О.,
при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,
за участю представника позивача - Юрчика М.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛАФАРМ» (далі - ТОВ) до Київської обласної митниці Державної митної служби України (на сьогодні - Київська митниця Міністерства доходів і зборів України; далі - Митниця) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и л а:
У березні 2013 року ТОВ звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 1 лютого 2013 року № 20 (далі - спірне рішення) про визначення податкового зобов'язання зі сплати антидемпінгового мита в сумі 1 040 242 грн 42 коп.
На обґрунтування позову ТОВ зазначило, що податкове зобов'язання Митниця визначила безпідставно, оскільки при митному оформленні товару воно (ТОВ) виконало процедури, передбачені чинним законодавством України, а митний орган при здійсненні митного контролю прийняв вантажні митні декларації (далі - ВМД) без жодного зауваження, тобто Митниця підтвердила правильність та достовірність даних ВМД. Нарахування Митницею антидемпінгового мита відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29 вересня 2009 року № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки» (далі - рішення Комісії) після проходження процедури митного оформлення товарів, які пропущені через митний кордон України, є протиправним.
Суди встановили, що ТОВ є імпортером лікарських засобів та виробів медичного призначення, зокрема шприців ін'єкційних одноразового застосування з пластмасових матеріалів з голкою.
У грудні 2012 року Митниця провела невиїзну документальну перевірку відомостей, заявлених ТОВ під час митного оформлення товарів за ВМД від 11 червня, 26 серпня, 23 листопада, 28 грудня 2010 року №№ 125000009/2010/105558, 125000009/2010/107264, 125000009/2010/110238, 125000009/2010/111754 відповідно, за результатами якої склала акт від 2 січня 2013 року № н1/13/125000000/30886474 (далі - акт перевірки).
Під час перевірки виявлено, що у період з червня по грудень 2010 року позивач здійснив митне оформлення товару - шприців ін'єкційних одноразового застосування з пластмасових матеріалів з голкою, без сплати антидемпінгового мита, чим порушив вимоги пункту 2.4 рішення Комісії, внаслідок чого ТОВ занизило зобов'язання за платежем «антидемпінгове мито» на загальну суму 1 040 242 грн 42 коп., а тому Митниця прийняла спірне рішення.
Суди також установили, що у періоди: з 5 листопада 2009 року по 21 січня 2010 року, з 12 березня по 15 вересня 2010 року та з 1 по 25 листопада 2010 року дію рішення Комісії у порядку забезпечення адміністративного позову було зупинено відповідно до ухвал судів в іншій справі, а 25 листопада 2010 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду - визнано протиправним і скасовано. Зазначене рішення суду апеляційної інстанції Вищий адміністративний суд України скасував ухвалою від 16 березня 2011 року.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 7 червня 2013 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2013 року, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував спірне рішення.
Вищий адміністративний суд України постановою від 3 червня 2014 року рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасував та прийняв нове - про відмову у задоволенні позову.
У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ТОВ зазначає, що в доданих до заяви копіях рішень суду касаційної інстанції від 8 червня 2010 року, 18, 31 січня, 24 травня, 16 листопада 2011 року, 22 лютого, 1 березня 2012 року, 19 березня, 28 травня 2014 року (справи №№ К-21037/08, К-52075/09, К-9944/07, К-34556/10, К-46865/09, К/9991/68492/11, К/9991/42808/11, К/800/56958/13, К/800/2354/14 відповідно) по-іншому, ніж в оскаржуваній постанові, застосовано положення статті 255 КАС, частини першої статті 10, статті 69 Митного кодексу України (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - МК), статей 58, 67, 124 Конституції України, рішення Комісії, підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2181-ІІІ). Просить постанову Вищого адміністративного суду України від 3 червня 2014 року скасувати, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити в силі.
Перевіривши наведені у заяві ТОВ доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Вищий адміністративний суд України, допускаючи справу до провадження, виходив із того, що в доданих до заяви рішеннях суду касаційної інстанції по-іншому, ніж у справі, що розглядається, застосовано положення статті 255 КАС, частини першої статті 10, статті 69 МК, статей 58, 67, 124 Конституції України, рішення Комісії, підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181-ІІІ.
Так, у справі, копію рішення суду касаційної інстанції від 19 березня 2014 року в якій додано до заяви, цей суд дійшов висновку про відсутність порушень з боку товариства під час митного оформлення товару за ВМД, оскільки воно надало всі необхідні для митного оформлення документи і відповідач пропустив товар на митну територію України без будь-яких істотних зауважень. Касаційний суд зазначив, що митний орган, приймаючи ВМД, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), тому в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів. В акті перевірки не ставилася під сумнів митна вартість товару, яка була зазначена товариством у ВМД.
Окрім того, у період з 25 листопада 2010 року по 16 березня 2011 року рішення Комісії було визнано протиправним та скасовано, а тому касаційний суд, керуючись статтею 58 Конституції України та Рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію у часі законів та інших нормативно-правових актів), дійшов висновку про те, що воно не підлягало застосуванню при ввезенні позивачем товару на територію України у зазначений період.
В інших справах, копії рішень суду касаційної інстанції в яких також додано до заяви, цей суд дійшов висновку про те, що якщо митний орган, приймаючи ВМД, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку, коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.
Натомість у справі, що розглядається, касаційний суд дійшов іншого висновку, зазначивши у своєму рішенні, що зупинення дії нормативно-правового акта як один із способів забезпечення позову не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише як один із способів судового захисту тимчасово зупиняє їх реалізацію до вирішення спору по суті та не є підставою для звільнення позивача від виконання встановленого законом обов'язку після скасування таких заходів у випадку відмови у задоволенні позову.
Крім того, касаційний суд відхилив посилання на судове рішення в іншій справі, яким визнано протиправним та скасовано рішення Комісії, оскільки прийняття судом касаційної інстанції рішення про відмову в задоволенні позову про скасування нормативно-правового акта підтверджує його правомірність з моменту набрання ним чинності та не відміняє прав та обов'язків суб'єктів застосування цього акта на період його скасування неправомірним судовим рішенням. Отже, у платника виник податковий обов'язок зі сплати антидемпінгового мита з вартості товарів, ввезених на територію України, за ставками, визначеними рішенням Комісії.
Колегія суддів вважає, що аналіз судового рішення у справі, що розглядається, та наданих для порівняння судових рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що цей суд неоднаково застосував зазначені норми матеріального права.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів виходить із такого.
Згідно з преамбулою Закону України від 22 грудня 1998 року № 330-ХІV «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» (далі - Закон № 330-ХІV) цей Закон визначає механізм захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту з інших країн, митних союзів або економічних угруповань. Він регулює засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів.
Антидемпінгові заходи, як зазначено у статті 1 Закону № 330-ХІV, - це попередні або остаточні заходи, що застосовуються відповідно до цього Закону під час або за результатами антидемпінгового розслідування.
У рішенні Комісії йдеться про те, що за результатами антидемпінгового розслідування встановлено факт демпінгового імпорту в Україну шприців з полімерних матеріалів, у зв'язку з чим національні інтереси України потребують застосування остаточних антидемпінгових заходів. Цим рішенням установлені розміри ставок остаточного антидемпінгового мита на імпорт в Україну шприців.
Сервіси для юристів