Головна Сервіси для юристів База рішень" Протокол " Постанова ВСУ від 08.06.2016 року у справі №3-399гс16

Постанова ВСУ від 08.06.2016 року у справі №3-399гс16

11.02.2017
Автор:
Переглядів : 717

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року м. Київ

Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Барбари В.П.,

суддів: Берднік І.С., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Потильчака О.І., Шицького І.Б.,

за участю представників:

позивача - Митюки С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (далі - ПАТ «Банк «Київська Русь») в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 922/5071/15 за позовом ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. до товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі-Харків» (далі - ТОВ «Фалбі-Харків») про стягнення суми,

в с т а н о в и л а :

Суб'єкт права на звернення до Верховного Суду України порушує питання про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 922/5071/15 із підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати всі рішення у цій справі, а справу передати на розгляд до Господарського суду Харківської області.

У заяві про перегляд постанови ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статей 237, 238, 239, 240, 244, 246, 248 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статей 2, 37, 47, 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), статті 19, пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України, пункту 1 частини 1 статті 81 ГПК.

В обґрунтування заяви ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. надано копії постанов Вищого господарського суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 916/3291/15, від 02 березня 2016 року у справі № 904/294/15, копію постанови Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року у справі № 6-1521цс15.

ТОВ «Фалбі-Харків» не використало наданого йому законом права на участь представника в судовому засіданні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені суб'єктом звернення обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02 листопада 2015 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2015 року, позов залишено без розгляду на підставі пункту 1 частини 1 статті 81 ГПК.

Постановою Вищого господарського суду України від 17 лютого 2016 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2015 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 02 листопада 2015 року залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, Вищий господарський суд України погодився з їх висновками, що довіреність від 12 серпня 2015 року № 345, підписана уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волковим О.Ю., не є належним доказом наявності у ОСОБА_3 повноважень на подання позову від імені ПАТ «Банк «Київська Русь», оскільки відповідно до Закону правом надавати такі повноваження наділено лише виконавчу дирекцію Фонду, натомість можливості передоручення своїх повноважень уповноваженими особами Фонду іншим особам законом не передбачено.

У судових рішеннях, копії яких надано ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю. на підтвердження підстав для перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 17 лютого 2016 року, суд касаційної інстанції, на думку заявника, по-іншому застосував одні й ті самі норми матеріального та процесуального права при вирішенні питання представництва за довіреністю, виданою уповноваженою особою Фонду.

Забезпечуючи єдність судової практики щодо застосування норм права, про які йдеться у заяві, Верховний Суд України виходить із такого.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позовну заяву у справі яка розглядається, подано від імені ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Волкова О.Ю. та підписано ОСОБА_3 - представником за довіреністю від 12 серпня 2015 року № 345 на представництво інтересів банку, яку видано та підписано ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Волковим О.Ю.

Згідно з частинами 1, 3 статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Частинами 2, 3 статті 244 ЦК встановлено, що представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (стаття 246 ЦК).

Частиною 1 статті 18 ГПК передбачено, що до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 28 ГПК справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником (частина 1 статті 54 ГПК).

Відповідно до частини 3 статті 57 ГПК до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Отже, у представника за довіреністю від імені юридичної особи, підписаною особою, уповноваженою на це законом або установчими документами, виникає право на представництво інтересів саме юридичної особи від імені якої видано довіреність.

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст