П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2016 року м. КиївСудова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Жайворонок Т.Є.,
суддів: Берднік І.С., Ємця А.А., -
за участю представників:
ОСОБА_1 - ОСОБА_2,
приватного підприємства «Лекс» - Карасюка О.В.,
публічного акціонерного товариства
«Сбербанк» - Микитенко О.В.,
публічного акціонерного товариства
«Акціонерний банк «Експрес-Банк» - Андрієнко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15 червня 2016 року у справі № Б8/183-11 за заявою державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» до приватного підприємства «Лекс» (далі - ПП «Лекс») про визнання банкрутом; за заявою публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» (далі - ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії») про визнання результатів аукціону недійсними,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2015 року ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» звернулося до суду із заявою про визнання результатів аукціону недійсними у межах провадження у справі № Б8/183-11 про визнання банкрутом ПП «Лекс».
Заяву обґрунтовано тим, що на виконання вимог ухвали Господарського суду Київської області від 22 квітня 2014 року організатором аукціону - товарною біржею «Центральна Українська Біржа» 25 вересня 2015 року проведено аукціон з продажу заставного майна ПП «Лекс», а саме: двокімнатної квартири загальною площею 203,2 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» зазначило, що цей аукціон проведено з порушенням вимог Закону України від 14 травня 1992 року № 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI; далі - Закон № 2343-XII), оскільки звіт про вартість майна на час проведення аукціону втратив чинність; оголошення про продаж майна банкрута було розміщено не на офіційному веб-сайті товарної біржі «Центральна Українська Біржа» - організатора аукціону, а на веб-сайті, який належить товарній біржі «Центральна Універсальна Біржа»; гарантійні внески учасниками аукціону сплачено з порушенням порядку, передбаченого Законом № 2343-XII; на нерухомому майні, яке підлягало продажу на аукціоні, не було розміщено відповідне оголошення; реєстрацію учасників аукціону, як і сам аукціон, було проведено із запізненням на одну годину; у протоколі від 25 вересня 2015 року організатором аукціону не зазначено адресу сторінки веб-сайта, на якій розміщено відомості про проведення аукціону.
Посилаючись на зазначені обставини, ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» з урахуванням заяви про уточнення вимог просило визнати недійсними результати аукціону з продажу заставного майна, оформленого протоколом № 10 проведення другого повторного аукціону (торгів) із можливістю зниження початкової вартості від 25 вересня 2015 року, та договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна, укладений 12 жовтня 2015 року між ПП «Лекс» та ОСОБА_1
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21 грудня 2015 року у задоволенні заяви ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» про визнання результатів аукціону недійсними відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2016 року, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 15 червня 2016 року, заяву публічного акціонерного товариства «Сбербанк» (правонаступника ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії») задоволено. Визнано недійсними результати проведення другого повторного аукціону з продажу майна ПП «Лекс» із можливістю зниження його початкової вартості, який відбувся 25 вересня 2015 року, та оформлений протоколом від 25 вересня 2015 року № 10, а також визнано недійсним укладений між ПП «Лекс» та ОСОБА_1, у результаті проведення цього аукціону договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований у реєстрі за № 4263.
У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 15 червня 2016 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), ОСОБА_1, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК), статей 49, 56, 58, 60, 71 Закону № 2343-XII, просить скасувати постанови Вищого господарського суду України від 15 червня 2016 року та Київського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2016 року, а ухвалу Господарського суду Київської області від 21 грудня 2015 року залишити в силі.
В обґрунтування заяви надано копії постанов Вищого господарського суду України від 05 квітня 2016 року у справі № 5016/1358/2011(9/25), від 06 липня 2016 року у справі № 903/623/13, від 15 червня 2016 року у справі № 32/17-3653-2011, від 06 липня 2016 року у справі № 5023/3711/11, від 24 березня 2015 року у справі № 21/17-4018-2011, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано одні й ті самі норми права при вирішенні спорів у подібних правовідносинах.
Ухвалою судді Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року справу № Б8/183-11 допущено до провадження Верховного Суду України; відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15 червня 2016 року у цій справі та здійснено підготовчі дії.
Відповідно до пункту 2.3.47 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, автоматизованою системою здійснено заміну судді-доповідача ОСОБА_6, якого звільнено згідно з Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року № 1600-VIII, на суддю-доповідача Жайворонок Т.Є. для розгляду зазначеної справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників судового процесу, перевіривши наведені ОСОБА_1 обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, яка розглядається, судами встановлено, що ухвалою Господарського суду Київської області від 28 листопада 2011 року за заявою державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» порушено провадження у справі № Б8/183-11 про банкрутство ПП «Лекс», а ухвалою попереднього засідання Господарського суду Київської області від 13 серпня 2012 року визнано грошові вимоги, зокрема ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», до боржника в сумі 187 416 053,87 грн.
Сервіси для юристів