П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 вересня 2016 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Лященко Н.П., суддів:Гуменюка В.І.,Романюка Я.М.,Яреми А.Г., Охрімчук Л.І.,Сімоненко В.М., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Корд Груп» до товариства з обмеженою відповідальністю «Градострой», ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Градострой» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У травні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Корд Груп» (далі - ТОВ «Корд Груп») звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Градострой» (далі - ТОВ «Градострой»), ОСОБА_7 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 23 липня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Бізнесінвестресурс» (далі - ТОВ «КУА «Бізнесінвестресурс»), що діє від імені та за рахунок активів відкритого акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ред-плаза» (далі - ВАТ «ЗНВКІФ «Ред-плаза»), правонаступником якого є ПАТ «ЗНВКІФ «Ред-плаза» та ТОВ «Градострой» було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до якого кредитор продав та передав у власність відповідачу облігації українських емітентів, загальна вартість яких становить 7 млн 156 тис. 100 грн. ТОВ «Градострой» своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів від 23 липня 2010 року не виконало.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором купівлі-продажу цінних паперів 1 березня 2012 року між ПАТ «ЗНВКІФ «Ред-плаза» та ОСОБА_7 було укладено договір поруки.
28 лютого 2014 року між ПАТ «ЗНВКІФ «Ред-плаза», в інтересах та за рахунок якого діє від свого імені ТОВ «КУА «Бізнесінвестресурс», та ТОВ «Корд Груп» був укладений договір про відступлення права вимоги, згідно з яким ТОВ «КУА «Бізнесінвестресурс» відступає, а ТОВ «Корд Груп» набуває право вимоги за договором купівлі-продажу цінних паперів. Станом на дату відступлення права вимоги залишок несплаченої заборгованості за вказаним договором складав 6 млн 577 тис. 950 грн. З урахуванням викладеного позивач просив стягнути з відповідачів солідарно вказану заборгованість за договором купівлі-продажу цінних паперів від 23 липня 2010 року.
Рішенням Носівського районного суд Чернігівської області від 6 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 16 грудня 2015 року, позовні вимоги ТОВ «Корд Груп» задоволено. Стягнуто солідарно з ТОВ «Градострой» та ОСОБА_7 на користь ТОВ «Корд Груп» заборгованість за договором купівлі-продажу цінних паперів від 23 липня 2010 року в сумі 6 млн 577 тис. 950 грн.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 березня 2016 року касаційну скаргу ТОВ «Градострой» відхилено.
У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судових рішень ТОВ «Градострой» порушує питання про скасування ухвалених у справі судових рішень у частині задоволення позовних вимог до ТОВ «Градострой» та ухвалення нового рішення про закриття провадження у справі в цій частині з передбачених пунктами 2, 4 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ, а саме статті 16 цього Кодексу; невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
На підтвердження зазначених підстав подання заяви ТОВ «Градострой» посилається на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 листопада, 16 та 23 грудня 2015 року та постанови Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року, 6 квітня 2016 року.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пунктів 2, 4 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є: неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ; невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
За змістом статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд справи і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.
У справі, рішення в якій переглядається, суди встановили, що 23 липня 2010 року між ТОВ «КУА «Бізнесінвестресурс», яке діяло від імені та за рахунок активів ВАТ «ЗНВКІФ «Ред-плаза», та ТОВ «Градострой» було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів. Відповідно до умов цього договору ВАТ «ЗНВКІФ «Ред-плаза» продало та передало у власність ТОВ «Градострой» облігації українських емітентів загальною вартістю 7 млн 156 тис. 100 грн, останнє зобов'язалося оплатити вартість цих паперів шляхом перерахування грошових коштів у безготівковій формі безпосередньо на рахунок ВАТ «ЗНВКІФ «Ред-плаза» не пізніше 30 червня 2013 року. Про приймання-передачу цінних паперів 2 серпня 2010 року було складено відповідний акт.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором 1 березня 2012 року між ПАТ «ЗНВКІФ «Ред-плаза» та ОСОБА_7 укладено договір поруки, згідно з яким останній зобов'язався перед цим товариством відповідати в повному обсязі за виконання ТОВ «Градострой» боргових зобов'язань за зазначеним вище договором купівлі-продажу.
28 лютого 2014 року між ПАТ «ЗНВКІФ «Ред-плаза» в інтересах та за рахунок якого діє ТОВ «КУА «Бізнесінвестресурс», та ТОВ «Корд Груп» був укладений договір про відступлення права вимоги, згідно з яким ТОВ «КУА «Бізнесінвестресурс» відступає, а ТОВ «Корд Груп» набуває право вимоги за договором купівлі-продажу цінних паперів.
ТОВ «Градострой» договірних зобов'язань за договором купівлі-продажу цінних паперів від 23 липня 2010 року щодо оплати вартості цінних паперів не виконало, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Задовольняючи позов про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу, суд першої інстанції, з висновками якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, у частині вирішення вимог ТОВ «Корд Груп» про стягнення заборгованості з ТОВ «Градострой» та ОСОБА_7 виходив з того, що заявлені позовні вимоги слід розглядати в порядку цивільного судочинства.
Разом з тим в ухвалах від 4 листопада, 16 та 23 грудня 2015 року, наданих заявником для порівняння, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, закриваючи провадження у справі в частині вимог, дійшов висновку про те, що в разі об'єднання в одне провадження неоднорідних вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства (цивільного, господарського), провадження у справі в частині вимог, заявлених юридичною особою до іншої юридичної особи, тобто вимог, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, підлягає закриттю.
Аналогічний висновок міститься й у постановах Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року та 6 квітня 2016 року.
Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм процесуального права, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України виходить з такого.
Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною другою статті 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.
Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Сервіси для юристів