ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 квітня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,суддів:Волкова О.Ф., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_10 до Державної митної служби України (правонаступником якої є Міністерство доходів і зборів України; далі - ДМСУ, Міндоходів відповідно), Львівської митниці ДМСУ (правонаступником якої є Львівська митниця Міндоходів, далі - Митниця) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и л а:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням доповнень просив: визнати протиправним та скасувати наказ ДМСУ від 10 серпня 2010 року № 1546-к (далі - наказ № 1546-к) в частині пункту першого резолютивної частини, відповідно до якого за порушення Присяги державного службовця (далі - Присяга) припинено 10 серпня 2010 року перебування на державній службі в митних органах відповідно до пункту 6 частини першої статті 30 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723«Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 3723-XII) ОСОБА_10 - начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Мостиська» Митниці; визнати протиправним та скасувати наказ Митниці від 11 серпня 2010 року № 757к (далі - наказ 757к) в частині оголошення ОСОБА_10 наказу № 1546-к та в частині пунктів 1.3, 2.3; поновити ОСОБА_10 на посаді начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Мостиська» Митниці; стягнути з Митниці на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу. Позовні вимоги обґрунтував тим, що наказ № 1546-к винесено без попереднього проведення службового розслідування та без встановлення факту вчинення позивачем порушення Присяги.
Суди встановили, що з 1997 року ОСОБА_10 проходив службу в митних органах України і до звільнення обіймав посаду начальника відділу митного оформлення № 1 митного поста «Мостиська» Митниці.
Наказом ДМСУ № 1546-к за порушення Присяги припинено перебування ОСОБА_10 на державній службі в митних органах України відповідно до Закону № 3723ХІІ.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 22 листопада 2010 року позов задовольнив.
Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 22 березня 2011 року скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою відмовив у задоволенні позовних вимог.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 липня 2014 року скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі постанову суду першої інстанції, погодившись із висновком про те, що, кваліфікуючи дії ОСОБА_10 як порушення Присяги, відповідач не навів відповідні мотиви, за яких проступок позивача можна кваліфікувати саме як порушення Присяги, а не як дисциплінарне правопорушення.
Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, Митниця звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII.
На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права Митниця надала ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10 вересня 2013 року (№ К/9991/58349/12, К9991/60995/12), у якій цей суд дійшов висновку, що позивач вчинив умисне несумлінне виконання своїх службових обов'язків, що є порушенням Присяги. Такі дії є не дисциплінарним порушенням, а наслідком невідповідності займаній посаді за моральними та діловими якостями державного службовця як суб'єкта зі спеціальним статусом. Тобто, звільнення позивача є не видом застосування до нього дисциплінарного стягнення, а наслідком порушення ним Присяги, що становить самостійну підставу припинення державної служби, встановлену Законом № 3723-XII.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про неоднакове застосування касаційним судом у подібних правовідносинах пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII.
Верховний Суд України вже вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII і в постановах від 10 вересня, 3 грудня 2013 року, 7 квітня, 1 липня 2014 року (справи №№ 21а13, 21а13, 21-517а14, 21-267а14 відповідно) зазначив, що правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, Митним кодексом України, а в частині, що ним не регулюється, − Законом № 3723-XII. Тобто дисциплінарна відповідальність посадових осіб митної служби врегульована спеціальним законодавством, у тому числі й нормами Дисциплінарного статуту митної служби України, затвердженого Законом України від 6 вересня 2005 року № 2805-IV (чинного на час виникнення спірних відносин; далі - Статут). Положення Закону № 3723можуть застосовуватися щодо посадових осіб митної служби у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством, у тому числі й нормами Статуту.
Оскільки припинення державної служби на підставі пункту 6 частини першої статті 30 Закону № 3723-XII є крайнім заходом відповідальності державного службовця за порушення службової дисципліни, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, то неможливість застосування до посадової особи митної служби дисциплінарних стягнень аж до звільнення з митного органу має бути мотивовано.
Розділом 4 Статуту визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, чітко врегульована процедура їх застосування, внаслідок чого забезпечується належний захист законних прав та інтересів працівників при вирішенні питань про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.
Передумовою звільнення є ретельне службове розслідування, порядок проведення якого регулюється Інструкцією про порядок організації та проведення службового розслідування і службової перевірки в митній службі України, затвердженою наказом ДМСУ від 13 серпня 2010 року № 918. При цьому необхідно враховувати, що наслідком вчинення дисциплінарного правопорушення може бути припинення державної служби за порушення Присяги або звільнення з митного органу, які є санкціями різних рівнів відповідальності й не можуть застосовуватись як альтернативні. Звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.
Отже, висновок Вищого адміністративного суду України у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права до встановлених у справі обставин та відповідає правовій позиції Верховного Суду України у справах цієї категорії.
Ураховуючи наведене та керуючись підпунктом 2 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд», статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. КривенкоСудді:О.Ф. ВолковО.А. Коротких О.В. КривендаВ.Л. Маринченко П.В. ПанталієнкоО.Б. Прокопенко І.Л. СамсінО.О. Терлецький
Сервіси для юристів