П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 липня 2016 року м. Київ
Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гуменюка В.І., суддів Лященко Н.П.,Сімоненко В.М., Охрімчук Л.І.,Яреми А.Г.,
за участю представника приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» Шумейко Юлії Олегівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_7 до приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за заявою ОСОБА_7, подану представником ОСОБА_8, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2016 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 2 грудня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У травні 2015 року ОСОБА_7 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що з 14 вересня 2005 року його призначено на посаду першого заступника голови правління приватного акціонерного товариства «Укрпрофтур» (далі - ПАТ «Укрпрофтур»), яке є правонаступником закритого акціонерного товариства «Укрпрофтур» (далі - ЗАТ «Укрпрофтур»). 1 квітня 2011 року ОСОБА_7 звільнено з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію. У день звільнення підприємство не виплатило всіх належних йому сум, не видало трудової книжки та не повідомило письмово про суми, що належать до виплати. На підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 17 лютого 2012 року з ПАТ «Укрпрофтур» на користь позивача стягнуто недоплачену премію за перевиконання плану у 2010 році, а на підставі рішення цього ж суду від 28 березня 2013 року - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 1 квітня по 29 липня 2011 року. Оболонський районний суд м. Києва рішенням від 15 листопада 2013 року стягнув з ПАТ «Укрпрофтур» на користь позивача невиплачену компенсацію за невикористану відпустку. Рішенням цього ж суду від 3 червня 2014 року з відповідача на користь ОСОБА_7 стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
ОСОБА_7, посилаючись на те, що остаточний розрахунок з ним не проведено, зокрема не виплачено компенсацію за невикористану відпустку, просив стягнути з ПАТ «Укрпрофтур» на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 4 по 30 червня 2014 року включно в розмірі 20 тис. 906 грн 28 коп, з 1 по 31 серпня 2014 року - в розмірі 23 тис. 229 грн 20 коп., з 1 по 31 жовтня 2014 року - в розмірі 26 тис. 713 грн 58 коп., з 1 по 30 червня 2015 року - в розмірі 23 тис. 229 грн 20 коп.
Оболонський районний суд м. Києва рішенням від 18 вересня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_7 задовольнив частково, стягнув з ПАТ «Укрпрофтур» на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 81 тис. 302 грн 20 коп. за період з 4 по 30 червня, з 1 по 31 серпня, з 1 по 31 жовтня 2014 року та з 1 по 12 червня 2015 року. У задоволенні решти позову суд відмовив, вирішив питання про розподіл судових витрат.
Апеляційний суд м. Києва рішенням від 2 грудня 2015 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 вересня 2015 року змінив, зменшив розмір стягнутого з ПАТ «Укрпрофтур» на користь ОСОБА_7 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 81 тис. 302 грн 20 коп. на 1 тис. 555 грн 61 коп; у решті рішення місцевого суду залишив без змін; вирішив питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2016 року касаційну скаргу представника ОСОБА_7 - ОСОБА_8 відхилено, рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 вересня 2015 року в незміненій частині та рішення Апеляційного суду м. Києва від 2 грудня 2015 року залишено без змін.
У травні 2016 року до Верховного Суду України звернувся
ОСОБА_7, від імені якого діє представник ОСОБА_8, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2016 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 2 грудня 2015 року, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме частин першої та другої статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
У зв'язку із цим ОСОБА_7, від імені якого діє представник ОСОБА_8, просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 лютого 2016 року та рішення Апеляційного суду м. Києва від 2 грудня 2015 року й залишити в силі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 18 вересня 2015 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПАТ «Укрпрофтур» Шумейко Ю.О., дослідивши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, були застосовані правильно.
Суди під час розгляду справи встановили, що 14 вересня 2005 року ОСОБА_7 призначено на посаду першого заступника голови правління ЗАТ «Укрпрофтур», правонаступником якого є ПАТ «Укрпрофтур».
1 квітня 2011 року ОСОБА_7 звільнено із займаної посади за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію.
У день звільнення з ОСОБА_7 не проведено виплату всіх сум, що належали йому від підприємства.
Оболонський районний суд м. Києва рішенням від 17 лютого 2012 року з ПАТ «Укрпрофтур» на користь позивача стягнув недоплачену премію за перевиконання плану у 2010 році в розмірі 79 тис. 400 грн.
Цей же суд рішенням від 28 березня 2013 року стягнув з ПАТ «Укрпрофтур» на користь ОСОБА_7 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 90 тис. 593 грн 65 коп. за період з 1 квітня по 29 липня 2011 року.
Рішенням від 15 листопада 2013 року Оболонський районний суд м. Києва стягнув з ПАТ «Укрпрофтур» на користь ОСОБА_7 компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 12 тис. 933 грн 84 коп.
Цей же суд рішенням від 3 червня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_7 задовольнив частково й стягнув з ПАТ «Укрпрофтур» на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 12 тис. 933 грн 84 коп. за період з 30 липня 2011 року по 15 листопада 2013 року.
Судове рішення про стягнення з відповідача компенсації за невикористану відпустку, ухвалене 15 листопада 2013 року Оболонським районним судом м. Києва, виконане 12 червня 2015 року.
Сервіси для юристів