П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 липня 2016 року м. Київ
Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України у складі:
головуючогоЖайворонок Т.Є.,суддів:Барбари В.П., Берднік І.С., Колесника П.І., Потильчака О.І., - за участю представників:
приватного підприємства «Контейнерний термінал Іллічівськ» - Воробйова А.В.,
державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» - Кафтана А.М., Рибака А.В., Очколяса Д.В.,
Міністерства інфраструктури України - Сьомочкіної О.С., Коренчук О.М.,
державного підприємства «Адміністрація морських портів України» - Сидоренко Д.О., Мишко О.В.,
Генеральної прокуратури України - Гнатюка М.М., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» (далі - ДП «ІМТП») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року у справі № 910/16253/15 за позовом приватного підприємства «Контейнерний термінал Іллічівськ» (далі - ПП «КТІ») до ДП «ІМТП», Міністерства інфраструктури України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (далі - ДП «АМПУ»), за участю прокуратури міста Києва, про стягнення коштів,
в с т а н о в и л а:
У червні 2015 року ПП «КТІ» звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 22 червня 2005 року між ним і ДП «ІМТП» укладено договір про спільну діяльність строком дії до 2035 року, на підставі якого сторони зобов'язалися об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою отримання прибутку. Розмір фактичних витрат, здійснених за рахунок вкладу позивача на розвиток інфраструктури відповідача (в тому числі реконструкцію та будівництво) в рамках цього договору, становить 17 059 753,03 доларів США, що еквівалентно 369 347 661,49 грн за офіційним курсом НБУ на 18 червня 2015 року, і такі кошти підлягають поверненню на підставі п.п. 5.6, 11.6 договору. Розмір частини вкладу позивача, за рахунок якої здійснено ремонт і модернізацію технологічного обладнання відповідача в рамках цього договору, становить 3 595 098,00 доларів США, що еквівалентно 77 834 716,55 грн за офіційним курсом НБУ на 18 червня 2015 року. Ці кошти підлягають поверненню на підставі ч. 2 ст. 1141 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) у зв'язку з припиненням дії договору. ПП «КТІ» просило стягнути:
1) з ДП «ІМТП»:
- частину вкладу, витрачену позивачем на розвиток інфраструктури порту, у розмірі 369 347 661,49 грн;
- 3 % річних від суми боргу з повернення частини вкладу, витраченої на розвиток інфраструктури порту, у розмірі 424 998,17 грн;
- частину вкладу, витрачену на ремонт і модернізацію існуючого технологічного обладнання порту, у розмірі 77 834 716,55 грн;
- 3 % річних від суми боргу з повернення частини вкладу, витраченої на ремонт і модернізацію існуючого технологічного обладнання порту, у розмірі 115 151,48 грн;
2) солідарно з ДП «ІМТП», Міністерства інфраструктури України та головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 11 700 670 005,62 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 5 серпня 2015 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 25 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасовано у частині відмови у стягненні вкладу в розмірі 257 792 400,00 грн, у цій частині прийнято нове рішення про стягнення з ДП «ІМТП» на користь ПП «КТІ» вкладу в розмірі 257 792 400,00 грн. Справу в частині стягнення вкладу в розмірі 77 834 716,55 грн направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. У решті рішення залишено без змін.
У заяві про перегляд, з урахуванням поданих доповнень, із підстав, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), ДП «ІМПТ» просить скасувати постанову суду касаційної інстанції та залишити в силі постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 листопада 2015 року, посилаючись на неоднакове і неправильне застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права та процесуального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
В обґрунтування заяви надано копії постанов Вищого господарського суду України від 28 жовтня 2008 року у справі № 30-25/332-04-10905, від 25 березня 2009 року у справі № 2-24/4765-2008 та від 22 липня 2013 року у справі № 5002-1/1593-2012, правовідносини в яких, на думку заявника, подібні до правовідносин у справі, що розглядається.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені суб'єктом звернення обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява підлягає задоволенню.
У справі, що розглядається, судами встановлено, що 22 червня 2005 року між ДП «ІМТП» (Порт) та приватним підприємством «Укртрансконтейнер» (після зміни найменування - ПП «КТІ») (Підприємство) було укладено договір № 435-О про спільну діяльність в Іллічівському морському торгівельному порту (договір простого товариства) (далі - Договір).
Відповідно до п.п. 2.1, 3.1, 11.1 Договору його сторони зобов'язалися об'єднати свої вклади і без створення юридичної особи спільно діяти з метою отримання прибутку шляхом: виконання комплексу заходів, направлених на організацію, забезпечення та розвиток вантажної і матеріально-технічної бази контейнерного термінала Іллічівського морського торговельного порту в межах території згідно з Додатком № 4, з поступовим збільшенням проектної потужності та розширенням площ контейнерного термінала; обробки контейнерних вантажопотоків у порту з використанням виробничого обладнання та інших об'єктів контейнерного термінала; створення усіх необхідних умов для зберігання існуючих і залучення додаткових контейнерних вантажопотоків, а також для обробки вказаних вантажопотоків відповідно до міжнародних стандартів такого сервісу, із дотриманням встановлених норм охорони праці, екологічних, санітарних та інших нормативів. На весь час строку дії Договору ведення спільних справ учасників покладається на Підприємство і здійснюється ним як уповноваженою учасниками особою відповідно положень Договору та чинного законодавства України. Договір набирає чинності з дати його підписання та діє з 22 червня 2005 року до 31 грудня 2035 року.
Згідно з п. 2.3 Договору сторони здійснюють спільну діяльність переважно на території і акваторії Порту з використанням інженерних та гідротехнічних споруд, виробничих приміщень, виробничого устаткування і транспортних засобів, а також іншого, що належить Порту та Підприємству майна - на умовах, передбачених цим Договором.
Пунктами 5.1, 5.2, 5.3, 5.4 Договору встановлено, що для досягнення його мети сторони об'єднують вклади, опис, грошова оцінка, а також строк і порядок внесення яких наведено у Додатку № 1 (вклад Порту) та Додатку № 2 (вклад Підприємства), які є його невід'ємною частиною. Грошову оцінку вкладу Порту здійснено на підставі проведеної незалежної експертної оцінки в установленому законом порядку. Копія звіту про оцінку вкладу Порту є невід'ємною частиною Додатку № 1. Грошову оцінку вкладу Підприємства здійснено за згодою сторін, виходячи із розміру належних для внесення у спільну діяльність грошових коштів, а також вартості основних фондів, визначеної за правилами бухгалтерського обліку (Додаток № 2). Рухоме та нерухоме майно, що вноситься сторонами у якості вкладів для здійснення спільної діяльності, передається виключно у тимчасове володіння та користування учасників, тобто має статус загального майна протягом строку дії Договору, але спільною частковою власністю сторін не є. Після припинення цього Договору вказане майно підлягає обов'язковому та негайному поверненню учаснику, який його надав, з урахуванням відповідних положень цього Договору. Для здійснення спільної діяльності Підприємству, як стороні, уповноваженій на ведення спільних справ, на строк дії Договору, Порт передає у тимчасове володіння та користування (без права розпорядження) майно, перелік якого наведено у Додатку № 1 (вклад Порту), що оформлюється актом приймання-передачі, який підписується повноважними представниками обох сторін. Передача Портом майна в якості вкладу за цим Договором не змінює правового статусу цього майна, яке є державною власністю та закріплено за Портом на праві господарського відання.
Сервіси для юристів