ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 922/3056/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання Зайченко О. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської міської ради
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 (колегія суддів: Лакіза В. В. - головуючий, Білоусова Я. О., Мартюхіна Н. О.) та рішення Господарського суду Харківської області від 05.01.2026 (суддя Добреля Н. С.), а також додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2026 (колегія суддів: Лакіза В. В. - головуючий, Тарасова І. В., Мартюхіна Н. О.)
за позовом Харківської міської ради
до Фізичної особи-підприємця Чайки Євгена Володимировича,
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фізичної особи-підприємця Чайки Антона Володимировича,
про стягнення коштів
за участю: позивача Бенденжук Л. О. (самопредставництво)
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Харківська міська рада звернулася до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Чайки Є. В. про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати в розмірі 3 070 949,97 грн за використання земельної ділянки за період з 01.01.2020 до 28.02.2022 року.
1.2 Позов мотивовано тим, що відповідач є власником нерухомого майна, котре знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває у власності позивача. В спірний період відповідач фактично користувався земельною ділянкою безоплатно, без договору оренди, в результаті чого, на думку позивача, відповідач без достатньої правової підстави зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею. Вказані кошти на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України він зобов`язаний повернути позивачу.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.01.2026, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2026, у позові відмовлено.
2.2 Рішення суду мотивоване тим, що в період з 01.01.2020 до 30.06.2021 відповідач мав сплачувати позивачу орендну плату за земельну ділянку, виходячи з розміру, що встановлений в Договорі оренди землі від 05.06.2015, який продовжував діяти та не припинений. А отже, позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права відповідно до статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.
2.3 Відмовляючи у задоволені позовних вимог за період з 01.07.2021 до 28.02.2022, Господарський суд Харківської області виходив з того, що позивач не надав доказів на підтвердження незмінності нормативної грошової оцінки земельної ділянки у спірний період (у 2021 та 2022 р.р.) та дійшов висновку про недоведеність позивачем розміру безпідставно збережених коштів за користування відповідачем спірною земельною ділянкою без належних правових підстав.
2.4 Залишаючи без змін судове рішення щодо відмови в позові за період з 01.01.2020 до 30.06.2021, суд апеляційної інстанції вважав помилковими мотиви суду Господарського суду Харківської області щодо існування між сторонами у цей період договірних правовідносин, оскільки договір оренди земельної ділянки закінчився, а орендарем (відповідачем) не було вжито заходів щодо його продовження. А тому визнав помилковим висновок про обрання позивачем неналежного способу захисту у цій частині на підставі статей 1212-1214 Цивільного кодексу України.
2.5 Щодо відмови у задоволені позовних вимог в цілому за період з 01.01.2020 до 28.02.2022, Східний апеляційний господарський суд погодився з мотивами суду першої інстанції стосовно того, що позивач не підтвердив належними та допустимими доказами складові розрахунку суми стягнення, зокрема, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки без доведення факту її незмінності протягом спірного періоду з посиланням на те, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформований у 2025 році, відображає показники оцінки станом на дату його видачі та не може автоматично підтверджувати розмір нормативної грошової оцінки у попередні роки без встановлення незмінності відповідних розрахункових параметрів.
2.6 Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2026 заяву відповідача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково та стягнуто на його користь 10 000 грн. Суд вважав такий розмір витрат на професійну правничу допомогу обґрунтованим. В іншій частині заяви відмовлено.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі позивач просить судові рішення про відмову у позові скасувати та ухвалити нове, яким позов повністю задовольнити, а також скасувати додаткову постанову та відмовити відповідачу у задоволенні його заяви.
3.2 На обґрунтування підстав подання касаційної скарги за виключним випадком, передбаченим пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, скаржник посилається на те, що суди:
- застосовуючи вимоги статей 13, 236 ГПК України, не врахували правові висновки, викладені Великою Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц та постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 30.06.2022 у справі № 927/774/20 щодо стандарту доказування при оцінці доказів. При цьому просить звернути увагу, що ці доводи стосуються не переоцінки доказів;
Сервіси для юристів