П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 березня 2014 року м. КиївСудові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,суддів:Балюка М.І.,Григор'євої Л.І., Жайворонок Т.Є., Охрімчук Л.І., Романюка Я.М., Фесенка Л.І.,Барбари В.П., Гуля В.С., Лященко Н.П., Патрюка М.В., Сеніна Ю.Л., Шицького І.Б.,-Берднік І.С., Ємця А.А., Онопенка В.В., Потильчака О.І., Сімоненко В.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд» до ОСОБА_19, Національної академії аграрних наук України, третя особа - комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», про зобов'язання вчинити певні дії за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 червня 2013 року,
в с т а н о в и л и :
У квітні 2010 року Українська кооперативно-державна корпорація по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд» (далі - корпорація «Украгропромбуд») звернулася до ОСОБА_19, Національної академії аграрних наук України (далі - Академія), третя особа - комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» (далі - Київське міське БТІ), про зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що Академія користується будинком АДРЕСА_1 без достатніх правових підстав, чим
порушує право власності корпорації на вказаний будинок, а ОСОБА_19 в односторонньому порядку відмовляється від виконання умов договору про надання послуг, пов'язаних із передачею зазначеного будинку.
Позивач просив зобов'язати ОСОБА_19 виконати умови договору про надання послуг, витребувати в Академії будинок АДРЕСА_1, зобов'язати Академію підписати акт приймання-передавання вищевказаного будинку та звільнити вказане приміщення, а також зобов'язати Київське міське БТІ зареєструвати за корпорацією «Украгропромбуд» право власності на будинок АДРЕСА_1.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21 квітня 2010 року затверджено мирову угоду між корпорацією «Украгропромбуд», ОСОБА_19 та Академією, відповідно до умов якої Академія визнає позовні вимоги, бере на себе обов'язки не перешкоджати позивачу в здійсненні його права власності на будинок АДРЕСА_1, а ОСОБА_19 зобов'язується виконати умови договору від 1 жовтня 2009 року з надання послуг після підписання корпорацією «Украгропромбуд» акта приймання-передавання будинку; також зобов'язано Київське міське БТІ зареєструвати за позивачем право власності на зазначений будинок загальною площею 4 887,60 кв. м; провадження у справі закрито.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 5 травня 2011 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 21 квітня 2010 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 26 червня 2013 року за касаційною скаргою корпорації «Украгропромбуд» скасовано ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 5 травня 2011 року та залишено в силі ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 21 квітня 2010 року.
У поданій до Верховного Суду України заяві заступник Генерального прокурора України просить скасувати ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 червня 2013 року й ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 21 квітня 2010 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви корпорації «Украгропромбуд», ОСОБА_19 та Академії про затвердження мирової угоди, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статті 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», статті 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Закону України «Про перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації».
На підтвердження своїх доводів заступник Генерального прокурора України наводить постанови Вищого господарського суду України від
27 квітня 2010 року, від 26 серпня 2010 року, від 9 грудня 2010 року та від 16 квітня 2013 року.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого
спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 9 вересня 2013 року справу допущено до провадження у Верховному Суді України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, представників корпорації «Украгропромбуд», Академії та перевіривши доводи заяви, судові палати у цивільних і господарських справах Верховного Суду України визнають, що заява підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно зі статтею 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі -
ЦПК України) заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Затверджуючи мирову угоду й закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що мирова угода за формою та змістом відповідає вимогам статті 175 ЦПК України і не суперечить закону.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції від 21 квітня 2010 року та повертаючи справу на новий розгляд, апеляційний суд указав, що, визнаючи мирову угоду й зобов'язуючи Київське міське БТІ зареєструвати за корпорацією «Украгропромбуд» право власності на спірний будинок, суд першої інстанції порушив інтереси держави в особі Фонду державного майна України (далі - ФДМ України) як власника спірного будинку, який не був залучений до участі у справі; крім того, у порушення вимог пункту 1 статті 205 ЦПК України суд визнав мирову угоду, яку уклали між собою юридичні особи, не звернувши уваги на те, що така справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Скасовуючи ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 5 травня 2011 року та залишаючи в силі ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 21 квітня 2010 року про затвердження мирової угоди, суд касаційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції не було порушено порядку вирішення питання про розгляд поданої сторонами на затвердження суду мирової угоди.
Разом із тим у наданій заявником для порівняння постанові Вищого господарського суду України від 27 квітня 2010 року зазначено, що відповідно
до статті 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» та пункту 6 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 червня 2007 року № 803, відчуження нерухомого майна здійснюється лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника, з обов'язковим погодженням із ФДМ України.
Сервіси для юристів