Постанова ВСУ від 05.02.2026 року у справі №922/4754/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2026 року

м. Київ

cправа № 922/4754/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Власова Ю.Л., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінвест" - адвоката Колодочка Г.В. (дов. № 1 від 02.01.2025),

відповідача - акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" - Бакуліна А.С. (в порядку самопредставництва),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євроінвест" (далі - ТОВ "Євроінвест")

на рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 (суддя Лаврова Л.С.) та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 (головуючий суддя Слободін М.М., судді: Гребенюк Н.В., Шутенко І.А.)

у справі № 922/4754/24

за позовом ТОВ "Євроінвест"

до акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (далі - АТ "Українські енергетичні машини")

про стягнення індексу інфляції та 3% процентів річних.

За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Євроінвест" звернулося до суду з позовом до АТ "Українські енергетичні машини" про стягнення:

- інфляційних втрат у розмірі 1 245 697,99 грн та 3% річних у розмірі 392 167,95 грн, нарахованих на заборгованість, що стягнута рішенням Господарського суду Харківської області від 04.11.2020 у справі № 922/2129/20;

- інфляційних втрат у розмірі 8 643,38 грн та 3% річних у розмірі 2 741,64 грн, нарахованих на заборгованість, що стягнута додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 23.11.2020 у справі № 922/2129/20.

У порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позивач просить зобов`язати орган, що здійснюватиме примусове виконання:

- нарахувати відповідачу інфляційні втрати за весь період прострочення оплати боргу, що не був врахований в рішенні суду, починаючи з 15.11.2024 і до дати повного погашення боргу, за наведеною позивачем формулою та стягувати ці інфляційні втрати з відповідача, якщо буде мати місце примусового виконання рішення;

- нараховувати відповідачу 3% річних за весь період прострочення оплати боргу, що не був врахований в рішенні суду, починаючи з 04.12.2024 і до дати повного погашення боргу, за наведеною позивачем формулою та стягувати цей відсоток з відповідача на користь позивача, якщо буде мати місце примусове виконання рішення.

Просить також стягнути з відповідача суму судового збору у розмірі 24 738,76 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що позивач за договором про відступлення права вимоги набув до відповідача право вимоги заборгованості за договором № 238-10/348-ВК від 17.12.2018 у сумі 1 923 971,02 грн, що стягнуті рішенням Господарського суду Харківської області від 04.11.2020 та додатковим рішення Господарського суду Харківської області від 23.11.2020 у справі № 922/2129/20. Оскільки на час звернення з позовом до суду ці судові рішення не виконані, відповідачу на підставі статті 625 ЦК України на визначені судовими рішеннями суми заборгованості нараховано до стягнення 3% річних та інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.03.2025: позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 911 721,83 грн інфляційних втрат та 13 675,83 грн судового збору.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.08.2025 зазначене рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2025 скасовано частково та викладено резолютивну частину рішення у новій редакції, згідно з якою: позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача: