П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Флайт» (далі - Товариство) до державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Чернігівській області (у подальшому змінила назву на державну податкову інспекцію у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби України у Чернігівській області; далі - ДПІ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2014 року Товариство звернулося до суду з позовом до ДПІ, у якому просило зобов'язати відповідача відновити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» (далі - АІС «Податковий блок») дані податкової звітності Товариства шляхом внесення показників, зазначених у податковій декларації з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за серпень 2014 року, зобов'язати подати до суду звіт про виконання цієї постанови не пізніше п'яти робочих днів з дня набрання постановою законної сили.
На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що позивач подав до ДПІ податкові декларації з ПДВ. На підставі направлення від 29 жовтня 2014 року № 3119 працівники ДПІ провели документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань правомірності формування податкової звітності з ПДВ за серпень 2014 року, за результатами якої складено акт від 11 листопада 2014 року № 2564/22/39001085.
Інформацію, викладену у вищезазначеному акті, відповідач вніс до АІС «Податковий блок», зокрема, в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за серпень 2014 року. У зв'язку з цим від податкових органів почали надходити обов'язкові до виконання запити про надання первинних документів за цей період для проведення зустрічних звірок.
Товариство вважає викладені в акті висновки необґрунтованими, а дії ДПІ - протиправними.
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 17 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2015 року, позовні вимоги задовольнив: зобов'язав ДПІ відновити в АІС «Податковий блок» дані податкової звітності Товариства шляхом внесення показників, зазначених у податковій декларації з ПДВ за серпень 2014 року; зобов'язав ДПІ подати до суду звіт про виконання цієї постанови не пізніше п'яти робочих днів з дня набрання постановою законної сили.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 27 лютого 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ.
Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, ДПІ звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме статей 71, 74 Податкового кодексу України (далі - ПК).
На обґрунтування заяви ДПІ додала копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 липня 2014 року, яка, на думку заявника, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
У цьому рішенні суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. У цьому випадку безпосереднє викладення податковою інспекцією суб'єктивного оціночного судження щодо наявності з боку товариства порушень податкового законодавства є правом податкового органу, внаслідок чого відсутні порушені права позивача, які підлягають захисту. Права позивача можуть бути порушені відповідачем внаслідок прийняття за результатами перевірки податкових повідомлень-рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Оскільки за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення не виносилось, то позовні вимоги в частині визнання протиправними дій податкового органу при формуванні акта про завищення товариством податкових зобов'язань та податкового кредиту є необґрунтованими.
Щодо внесення податковою інспекцією до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення зустрічної перевірки товариства, то в такому випадку це є лише службовою діяльністю працівників податкової інспекції по виконанню обов'язків зі збирання доказової інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження господарських операцій.
Оскільки права позивача оскаржуваними діями відповідача не порушуються, то позовні вимоги в цій частині є безпідставними.
У справі, що розглядається, касаційний суд погодився із рішеннями судів попередніх інстанцій, які дійшли висновку, що дії податкового органу по виключенню з електронних баз задекларованих платником податків податкового кредиту та податкових зобов'язань без прийняття податкових повідомлень-рішень є протиправними, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що вони мають збігатися з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже, спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника.
Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що він неоднаково застосував одні і ті самі норми матеріального права у подібних правовідносинах.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом статей 71, 72, 74 ПК у подібних правовідносинах, Верховний Суд України виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК.
У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).
Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Згідно з пунктом 75.1 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Сервіси для юристів