ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоГриціва М.І.,суддів:Волкова О.Ф., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-Корм» (далі - ТОВ) до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (далі - ОДПІ, ДФС відповідно) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а:
У вересні 2014 року ТОВ звернулося до суду з позовом, у якому просило:
- визнати протиправними дії ОДПІ щодо коригування задекларованих ТОВ сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за період з 1 по 31 серпня 2013 року, яке відбулося в «Системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на центральному рівні» (далі - Система співставлення), інших підсистемах автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» (далі - АІС), інших інформаційних системах та базах на підставі акта від 27 січня 2014 року № 50/22-01/37214613 «Про результати зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит-Корм» з питань дотримання вимог податкового законодавства Україна під час здійснення взаємовідносин з ПП «МКПП Горгачі» (далі - ПП) за період з 1 по 31 серпня
2013 року» (далі - акт перевірки);
- зобов'язати ОДПІ відновити в Системі співставлення, інших підсистемах АІС, інших інформаційних системах та базах задекларовані ТОВ у декларації з ПДВ суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з
1 по 30 серпня 2013 року.
Свої вимоги мотивувало тим, що ТОВ правомірно сформувало податковий кредит за спірними господарськими операціями, підтвердженням чого є належним чином оформлені первинні документи. Вважає, що самостійне коригування ОДПІ показників у Системі співставлення є протиправним.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 15 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовив. У цьому рішенні суд зазначив, що результати автоматизованого співставлення є лише статистичною інформацією, яка без винесення податкового повідомлення-рішення не порушує прав та інтересів платників податків. Вказав також на те, що матеріали справи не підтверджують товарність проведених господарських операцій із заявленими контрагентами, що не може мати наслідком отримання податкових переваг у вигляді податкових зобов'язань та податкового кредиту.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 13 листопада 2014 року скасував рішення суду першої інстанції й постановив нове - про задоволення позову: визнав протиправними дії ОДПІ щодо коригування задекларованих ТОВ за серпень 2013 року сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, яке відбулося в Системі співставлення, інших підсистемах АІС, інших інформаційних системах та базах на підставі акта перевірки. Зобов'язав ОДПІ відновити в Системі співставлення та інших підсистемах АІС, інших інформаційних системах та базах задекларовані ТОВ у декларації з ПДВ суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період із 1 по 30 серпня 2013 року.
Рішення суду апеляційної інстанції ґрунтується на тому, що процес зіставляння даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці. Наведене виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків, як-от вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників, до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПК).
Вищий адміністративний суд України погодився з такою правовою позицією й ухвалою від 14 квітня 2015 року рішення суду апеляційної інстанції залишив без змін.
Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, ОДПІ подала заяву про його перегляд Верховним Судом України з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС), у якій просить скасувати зазначену ухвалу Вищого адміністративного суду України та направити справу на новий касаційний розгляд. Посилається на неоднакове застосування цим судом положень статті 74, пункту 78.4 статті 78, пункту 86.1 статті 86 ПК у подібних правовідносинах.
На підтвердження неоднакового правозастосування ОДПІ послалася на постанову Вищого адміністративного суду України від 5 грудня 2013 року. У цьому рішенні касаційний суд зазначив, що внесення податковим органом до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення зустрічної перевірки товариства, є проявом лише службової діяльності працівників цього органу з виконання обов'язків зі збирання доказової інформації про наявність чи відсутність документального підтвердження господарських операцій. Оскільки права позивача оскаржуваними діями відповідача не порушуються, позовні вимоги в цій частині є безпідставними.
Аналіз наведених рішень дає підстави вважати, що суд касаційної інстанції неоднаково застосував одні і ті самі норми матеріального права у подібних правовідносинах.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані ПК.
У пункті 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1
статті 62 ПК).
Відповідно до статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
За пунктом 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності) У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Сервіси для юристів