П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 жовтня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенди О.В.,
суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Прокопенка О.Б.,
при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,
за участю представників:
позивача - Мазура В.В., Ромащенка О.М., Капустінської О.Г.,
відповідача - Павловича Д.М., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі - ДП «Укрспирт») до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (правонаступником якої є Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області; далі - ОДПІ, ДФС відповідно) про скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2014 року ДП «Укрспирт» звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 1 жовтня 2014 року № 0008222201, згідно з яким йому збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 14 011 250 грн, з яких 9 340 833 грн - за основним платежем і 4 670 417 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
На обґрунтування позову ДП «Укрспирт» зазначило, що воно правомірно і правильно визначило податкові зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ), а висновки податкового органу є безпідставними, адже укладені договори мали реальний характер.
Суди встановили, що ОДПІ провела документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Укрспирт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Карраген» за травень 2014 року та ТОВ «Білдінг-Індастрі» за червень 2014 року, за результатами якої складено акт від 12 вересня 2014 року № 550/10-06-22-01/37199618, у якому зазначено, що ДП «Укрспирт» порушило пункти 198.2 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_4037/ed_2015_05_22/pravo1/T102755.html?pravo=1>, 198.3 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_4044/ed_2015_05_22/pravo1/T102755.html?pravo=1>, 198.6 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_4052/ed_2015_05_22/pravo1/T102755.html?pravo=1> статті 198 Податкового кодексу України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_4030/ed_2015_05_22/pravo1/T102755.html?pravo=1> (далі - ПК), а саме - занизило ПДВ на загальну суму 9 340 833 грн. На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ОДПІ прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 12 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2015 року, позов задовольнив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 26 травня 2015 року ці судові рішення залишив без змін.
У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ОДПІ зазначає, що в доданих до заяви ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2016 року (справи №№ К/800/8059/15, К/800/48948/14) по-іншому, ніж в оскаржуваній ухвалі, застосовано положення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК. Просить скасувати всі ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.
У судовому засіданні представник відповідача, з наведенням відповідних мотивів, просив скасувати усі постановлені у справі судові рішення та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.
Представники позивача, навівши свої обґрунтування, вважали, що рішення судів у справі, що розглядається, є законними, а тому підстав для їх скасування немає.
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява ОДПІ підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
У справі, яка розглядається, Вищий адміністративний суд України погодився із висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність твердження податкового органу про неправомірне формування ДП «Укрспирт» податкового кредиту за господарськими операціями, що здійснювались між ним та ТОВ «Карраген» і ТОВ «Білдінг-Індастрі», з огляду на відсутність ознак реального характеру цих операцій. Суд визнав, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та цими його контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства і є документами первинного обліку, використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Карраген» і ТОВ «Білдінг-Індастрі» на час спірних відносин були зареєстровані як платники податку відповідно до вимог чинного законодавства.
Водночас у наданих на обґрунтування заяви ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2016 року цей суд виходив із того, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. За відсутності ж факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.
При цьому в ухвалі № К/800/8059/15 суд визнав, що в разі встановлення відсутності факту здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом, посадова особа якого заперечує свою участь у створенні та діяльності вказаного товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, виписані від його імені податкові накладні та інші первинні документи бухгалтерського та податкового обліку не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому формування на основі таких документів податкового обліку позивачем є протиправним.
В ухвалі № К/800/48948/14 суд виходив із того, що особа, яка є директором, головним бухгалтером та засновником одного з контрагентів позивача, не має відношення до здійснення діяльності цього товариства, яке було утворено з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених слідством осіб, у провадженні слідчого відділення податкової міліції ДПІ у Подільському районі м. Києва знаходиться кримінальна справа за ознаками правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1096/ed_2016_03_15/pravo1/T012341.html?pravo=1> (далі - КК) відносно іншої особи за створення/придбання з метою прикриття незаконної діяльності іншого контрагента позивача, підприємство знаходилось поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагента невідомі особи лише оформляли відповідні документи.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-ХIV).
Сервіси для юристів