ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/14874/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 (колегія суддів: Іванов В.П., Крижний О.М., Чаплян С Є.)
у справі за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради до Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України про стягнення 1 551 049,66 грн,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
1. Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (далі - Департамент) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України (далі - Інститут) про стягнення 1 551 049,66 грн, з яких: 1 192 914,00 грн безпідставно збережених грошових коштів, 276 756,05 грн інфляційних втрат та 81 379,61 грн 3 % річних.
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 позов задоволено.
3. Не погоджуючись із зазначеним рішення, Інститут 12.05.2026 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
4. Одночасно з апеляційною скаргою Інститут подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що з листопада 2025 в офісній будівлі Інституту були відсутні електро- водо- та теплопостачання, у зв`язку з чим працівників у період з листопада 2025 по березень 2026 року було переведено на дистанційну роботу на підставі наказу директора Інституту від 16.12.2025 № 30/1.А. На думку скаржника, зазначені обставини унеможливили здійснити належний контроль за перебігом судового провадження, своєчасно ознайомитися з рішенням суду першої інстанції та подати апеляційну скаргу.
5. Крім того, Інститут зазначав, що в його штаті перебував лише один юрисконсульт, якого було мобілізовано до лав Збройних Сил України, унаслідок чого, Інститут не був обізнаний про пред`явлення позову та розгляд справи. Також скаржник вказував, що паперовий примірник рішення отримав в приміщені Господарського суду міста Києва лише 23.04.2026.
6. 18.05.2026 Апеляційний господарський суд залишив апеляційну скаргу Інституту без руху, визнавши наведені причини пропуску на апеляційне оскарження неповажними, та запропонував скаржнику надати інші документально підтвердженні підстави для поновлення строку. На виконання цієї ухвали Інститут подав заяву про усунення недоліків та додав документи, які на його думку підтверджували поважність причин пропуску строку.
Короткий зміст ухвали апеляційного суду
7. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2026 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Інституту на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 на підставі частини четвертої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
8. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Інституту на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наведені Інститутом обставини, зокрема, щодо мобілізації юрисконсульта, в обов`язки якого входили контроль за надходженням претензій, позовних заяв та інших процесуальних документів, здійснення претензійно-позовної діяльності, забезпечення участі в судових справах, не можуть самі по собі вважатися поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки мають суб`єктивний характер та не свідчать про те, що Інститут як юридична особа, не мав можливості самостійно подати скаргу у визначений законом строк або звернутись у цей період до іншого представника.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
9. Інститут звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження судового розгляду.
10. Суд касаційної інстанції відкрив касаційне провадження у цій справі на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України.
11. За доводами скаржника, суд апеляційної інстанції у вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду у справі формально оцінив обставини, що виникли у скаржника в умовах воєнного стану, зокрема, не врахував мобілізацію єдиного юрисконсульта, неможливість залучення іншого представника, відсутність доступу до електронного кабінету, дату фактичного отримання паперового примірника рішення та правові висновки Верховного Суду, викладених у постановах від 29.09.2022 у справі № 500/1912/22, від 13.09.2023 у справі № 910/14421/22, від 08.12.2022 у справі № 990/102/22 щодо застосування статті 261 ГПК України та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Позиція іншого учасника справи
12. У відзиві на касаційну скаргу Департамент просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін, наполягаючи на тому, що доводи касаційної скарги не доводять існування обставин, передбачених частиною другою статті 261 ГПК України.
Позиція Верховного Суду
13. Предметом касаційного перегляду є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі.
14. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).
15. Відповідно до статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
16. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
Сервіси для юристів