П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 березня 2015 року м. КиївСудові палати у цивільних та господарських справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г., суддів:Барбари В.П., Берднік І.С., Григор'євої Л.І., Гуменюка В.І., Гуля В.С., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П., Охрімчук Л.І., Потильчака О.І.,Сеніна Ю.Л., Сімоненко В.М.,Шицького І.Б., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_15 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», ОСОБА_16, ОСОБА_17, товариства з обмеженою відповідальністю «Аптекарь», публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» у м. Обухові Київської області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_19, треті особи: публічне акціонерне товариство «Платинум Банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лезіс», приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_20, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_21, про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, протоколів, свідоцтв, актів і договорів та витребування майна з чужого незаконного володіння за заявою ОСОБА_22 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 листопада 2014 року,
в с т а н о в и л и:
У жовтні 2013 року ОСОБА_15 звернулась до суду з позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (далі - ВПВР управління ДВС ГУЮ у Київській області), приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» (далі - ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція»), ОСОБА_16, ОСОБА_17, товариства з обмеженою відповідальністю «Аптекарь» (далі - ТОВ «Аптекарь»), публічного акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (далі - ПАТ «Креді Агріколь Банк») у м. Обухові Київської області, фізичної особи-підприємця ОСОБА_19, треті особи: публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» (далі - ПАТ «Платинум Банк»), товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Лезіс» (далі - ТОВ «Фірма «Лезіс»), приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_20, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_21, про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, протоколів, свідоцтв, актів, договорів та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позов обґрунтовувала тим, що 27 жовтня 2011 року між ПАТ «Платинум Банк» як кредитором/іпотекодержателем і нею як іпотекодавцем/майновим поручителем ТОВ «Фірма «Лезіс» для забезпечення вимог ПАТ «Платинум Банк» відповідно до укладеного генерального кредитного договору №GCREF 2011101093 від 27 жовтня 2011 року та договору про відкриття кредитної лінії № LCI 2011101095 від 27 жовтня 2011 року, що укладені між ПАТ «Платинум Банк» як кредитором і ТОВ «Фірма «Лезіс» як позичальником, укладено іпотечний договір, згідно з яким в іпотеку передано належне їй на праві власності нерухоме майно: аптеку, загальною площею 483,7 кв.м, будівлю комерційних послуг, загальною площею 191,1 кв. м, земельну ділянку, загальною площею 0, 0600 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; магазин «НОМЕР_4», загальною площею 39,8 кв. м, земельну ділянку, загальною площею 0, 004979 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2.
4 квітня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_23 за іпотечним договором вчинено виконавчий напис № 354 про звернення стягнення на зазначене нерухоме майно в рахунок стягнення заборгованості в розмірі 3 192 725 грн 80 коп.
17 квітня 2012 року вказаний виконавчий напис пред'явлено на виконання до управління ДВС ГУЮ в Київській області, у зв'язку із чим державним виконавцем ВПВР управління ДВС ГУЮ в Київській області Токарем Д.А. відкрито виконавче провадження № 32213480 про примусове виконання виконавчого напису.
30 січня 2013 року проведені прилюдні торги з реалізації належного їй на праві власності нерухомого майна. Переможцем торгів стала ОСОБА_16 згідно з протоколами про проведення прилюдних торгів та затвердженими державним виконавцем актами про реалізацію предмета іпотеки.
6 лютого 2013 року ОСОБА_16 приватним нотаріусом ОСОБА_20 видані свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.
Посилаючись на те, що прилюдні торги проведено з порушенням норм законодавства, оскільки її не було повідомлено про день і час проведення торгів та про продаж належного їй на праві власності майна, звіт про оцінку майна на момент його реалізації втратив чинність, а відчуження ОСОБА_16 за договорами купівлі-продажу придбаного на торгах майна здійснено з порушенням вимог закону, ОСОБА_15 просила суд визнати недійсними результати прилюдних торгів, протоколів, свідоцтв, актів і договорів та витребувати майно з чужого незаконного володіння.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14 січня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 9 вересня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_15 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 листопада 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_15 відхилено, рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 січня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 9 вересня 2014 року залишено без змін.
У заяві про перегляд судових рішень ОСОБА_15 порушує питання про скасування ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 листопада 2014 року, якою залишено без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог із підстав неоднакового застосування норм матеріального права, а саме: частини п'ятої статті 58, статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», частини другої статті 43 Закону України «Про іпотеку», підпунктів 2.6, 3.2, 3.3, 4.7, 4.12 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (далі - Тимчасове положення).
В обґрунтування заяви ОСОБА_15 додала постанови Вищого господарського суду України від 9 липня 2012 року, від 14 березня 2012 року, від 21 травня 2009 року та від 3 листопада 2010 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2013 року, від 25 грудня 2013 року й від 16 квітня 2014 року та постанови Верховного Суду України від 27 травня 2008 року, від 22 жовтня 2014 року та від 1 жовтня 2014 року, в яких, на думку заявниці, по-іншому застосовані зазначені правові норми.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 січня 2015 року справу допущено до провадження Верховного Суду України в порядку глави 3 розділу V Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Оскільки судове рішення оскаржується з підстав неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, то відповідно до абзацу другого частини першої статті 3602 ЦПК України справа розглядається на спільному засіданні судових палат у цивільних і господарських справах Верховного Суду України.
Перевіривши матеріали справи та наведені в заяві доводи, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України вважають, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у справі виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
За змістом статті 3604 ЦПК України суд задовольняє заяву про перегляд справи Верховним Судом України і скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, якщо встановить, що судове рішення є незаконним.
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 27 жовтня 2011 року між ПАТ «Платинум Банк» і ТОВ «Фірма «Лезіс» укладено генеральний кредитний договір № GCREF 2011101093 на строк з 27 жовтня 2011 року до 26 жовтня 2016 року. Цього самого дня між позичальником і кредитором було укладено кредитний договір № REF НОМЕР_3, за яким надано позичальнику грошові кошти в сумі 2 305 грн - строк користування 60 місяців, та кредитний договір № BDL 2011101095, за яким надано позичальнику грошові кошти в сумі 795 000 грн - строк користування 60 місяців.
27 жовтня 2011 року ОСОБА_15 і ПАТ «Платинум Банк» укладено іпотечний договір № GCREF 2011101093/1, за умовами якого іпотекодавець передала в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме: аптеку, загальною площею 483,7 кв.м, будівлю комерційних послуг, загальною площею 191,1 кв. м, земельну ділянку, загальною площею 0, 0600 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; магазин «НОМЕР_4», загальною площею 39,8 кв. м, земельну ділянку, загальною площею 0, 004979 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2. Загальна вартість іпотечного майна за договором іпотеки складала 5 723 563 грн.
У зв'язку з невиконанням боржником - ТОВ «Фірма «Лезіс» - та ОСОБА_15 зобов'язань перед ПАТ «Платинум Банк» 4 квітня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог ПАТ «Платинум Банк» на суму 3 192 725 грн 80 коп.
Постановою старшого державного виконавця ВПВР управління ДВС ГУЮ у Київській області Токар Д.А. від 17 квітня 2012 року на виконання виконавчого напису відкрито виконавче провадження № 32213480 та надано строк боржнику для добровільного виконання виконавчого напису, про що надіслано копії постанови ОСОБА_15 та ТОВ «Фірма «Лезіс».
Сервіси для юристів