П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 лютого 2015 року м. Київ
Судова палата у господарських справах
Верховного Суду України у складі:
головуючогосуддів:Барбари В.П., Берднік І.С., Гуля В.С., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Потильчака О.І., Шицького І.Б., -розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_8 про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16 жовтня 2014 року у справі № 902/1699/13 за позовом ОСОБА_8 до товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" про визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів від 1 травня 1997 року,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2013 року ОСОБА_8 звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" (далі - ТОВ "Меркурій"), в якому просив визнати недійсним рішення загальних зборів про виключення його з учасників товариства, оформленого протоколом від 1 травня 1997 року № 1.
Позовні вимоги мотивовано порушенням вимог закону під час скликання та проведення загальних зборів учасників ТОВ "Меркурій" і порушенням прав та інтересів позивача внаслідок прийняття цими зборами рішення.
Рішенням господарського суду Вінницької області від
18 червня 2014 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13 серпня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
Вищий господарський суд України постановою від 16 жовтня
2014 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від
13 серпня 2014 року залишив без змін.
При цьому суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів, оскільки на відповідну позовну вимогу поширюється позовна давність, строк якої позивачем пропущено. Такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на те, що позивач звернувся до суду за захистом свого корпоративного права, яке має економічний зміст і не є немайновим у розумінні статті 269 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 16 жовтня 2014 року з підстав, передбачених
пунктом 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ОСОБА_8, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень статті 167 ГК України, статті 100 та
пункту 1 частини першої статті 268 ЦК України, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, просить скасувати цю постанову та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
На обґрунтування неоднаковості застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права ОСОБА_8 долучив до поданої заяви копії постанов Вищого господарського суду України від
19 вересня 2012 року у справі № 5010/2368/2011-К-24/61-23/89, від 17 лютого 2011 року у справі № 19/99(24/72), від 10 травня 2012 року у справі
№ 18/50/5022-1301/2011.
Ухвалою від 1 грудня 2014 року Вищий господарський суд України допустив справу № 902/1699/13 до провадження Верховного Суду України для перегляду постанови Вищого господарського суду України від 16 жовтня 2014 року, зазначивши про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах, що вбачається із наданих заявником копій постанов суду касаційної інстанції у справах № 5010/2368/2011-К-24/61-23/89, № 19/99(24/72).
У зазначених постановах, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції за подібних обставин справи та однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов протилежних правових висновків - строк позовної давності не повинен застосовуватися до правовідносин такого роду, оскільки статтею 100 ЦК України право участі у товаристві віднесено до особистих немайнових прав особи, а отже, згідно з пунктом 1 частини першої статті 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу у цьому спорі.
Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У справі, яка розглядається, судом встановлено, що ТОВ "Меркурій" створено 10 грудня 1992 року шляхом реорганізації колективного малого підприємства "Меркурій" згідно з рішенням загальних зборів учасників товариства від 10 грудня 1992 року.
29 грудня 1992 року розпорядженням Тульчинської районної державної адміністрації № 320 зареєстровано статут ТОВ "Меркурій", відповідно до якого його учасниками стали: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з частками у розмірі по 50 % статутного фонду.
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Меркурій" від
31 жовтня 1995 року ОСОБА_8 звільнено з посади директора товариства у зв'язку з переходом на інше місце роботи та призначено директором ТОВ "Меркурій" ОСОБА_9
1 травня 1997 року рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Меркурій", оформленим протоколом № 1, прийнято до товариства на правах співзасновника ОСОБА_10 і виключено із членів і засновників
Сервіси для юристів