П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючогоМаринченка В.Л.,суддів:Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенка В.В., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,
за участю представників: позивача - Олійника О.С., Бахмача А.О., відповідача - Корчинської М.В., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Український графіт» (далі - Товариство) до Запорізької митниці Державної фіскальної служби України (далі - Митниця), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області (далі - управління ДКСУ), про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а:
У квітні 2014 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило: визнати протиправними дії Митниці щодо направлення запитів про надання додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення; визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів: від 29 жовтня 2013 року №№ 112050000/2013/000877/2, 112050000/2013/000885/2, 14 листопада 2013 року № 112050000/2013/000933/2, 20 листопада 2013 року № 112050000/2013/000944/2, 28 листопада 2013 року № 112050000/2013/000969/2, 30 листопада 2013 року № 112050000/2013/000972/2, 6 грудня 2013 року № 112050000/2013/001000/2, 9 грудня 2013 року № 112050000/2013/001004/2, 12 грудня 2013 року № 112050000/2013/001007/2, 16 грудня 2013 року № 112050000/2013/001015/2, 23 грудня 2013 року № 112050000/2013/001036/2, 25 грудня 2013 року № 112050000/2013/001045/2, 14 січня 2014 року № 112050000/2014/000009/1, 20 січня 2014 року № 112050000/2014/000018/1, 21 січня 2014 року № 112050000/2014/000024/2, 31 січня 2014 року № 112050000/2014/000049/1, 4 лютого 2014 року № 112050000/2014/000055/1; визнати протиправними та скасувати картки відмови відповідача в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №№ 112050000/2013/01142, 112050000/2013/01153, 112050000/2013/01221, 112050000/2013/01241, 112050000/2013/01271, 112050000/2013/01276, 112050000/2013/01310, 112050000/2013/01314, 112050000/2013/01317, 112050000/2013/01327, 112050000/2013/01351, 112050000/2013/01364, 112050000/2014/00036, 112050000/2014/00054, 112050000/2014/00064, 112050000/2014/00096, 112050000/2014/00102; зобов'язати Митницю в установленому законодавством порядку скласти та направити управлінню ДКСУ висновок про повернення Товариству з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів у сумі 1 295 071 грн 95 коп.
На обґрунтування позову Товариство зазначило, що воно надало повний пакет документів для підтвердження митної вартості товару, визначеного за ціною договору.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 19 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року, позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував спірні рішення та картки відмови Митниці; зобов'язав Митницю в установленому законодавством порядку скласти та направити управлінню ДКСУ висновок про повернення Товариству з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів у сумі 1 295 071 грн 95 коп. В іншій частині позову відмовив.
Приймаючи рішення, суди застосували норми Митного кодексу України 2012 року (далі - МК 2012 року) та зазначили, що позивач для оформлення товару за першим методом надав усі передбачені чинним законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митний орган безпідставно застосував другорядний метод визначення митної вартості товару. Також, враховуючи те, що Товариство надмірно сплатило митні платежі, суди дійшли висновку про необхідність зобов'язати Митницю в установленому законодавством порядку скласти та направити управлінню ДКСУ висновок про повернення цих платежів.
Вищий адміністративний суд України постановою від 21 квітня 2015 року рішення судів попередніх інстанцій в частині зобов'язання Митниці в установленому законодавством порядку скласти та направити управлінню ДКСУ висновок про повернення Товариству надмірно сплачених митних платежів у розмірі 1 295 071 грн 95 коп. скасував, прийнявши в цій частині нове - про відмову в задоволенні позову. В решті рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишив без змін.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України Товариство, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, просить постанову Вищого адміністративного суду України від 21 квітня 2015 року в частині скасування рішень судів попередніх інстанцій та постановлення нового рішення скасувати, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
На обґрунтування заяви додано постанову Верховного Суду України від 21 квітня 2015 року № 21-154а15, якою скасовано ухвалу Вищого адміністративного суду України, а справу направлено на новий касаційний розгляд з огляду на те, що касаційний суд, приймаючи рішення, керувався нормами Митного кодексу України 2002 року (далі - МК 2002 року), а спірні відносини виникли в період дії МК 2012 року.
Товариство в заяві також посилається на постанови Верховного Суду України від 5 червня, 3 липня, 11 вересня 2012 року (№№ 21-142а12, 21-197а12, 21-262а12 відповідно) як приклад щодо можливості заявлення в одному позові вимог про визнання протиправними рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови у митному оформленні товару одночасно з вимогами про повернення надмірно сплачених на підставі таких актів грошових коштів.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Вищий адміністративний суд України у постанові від 21 квітня 2015 року, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій в частині щодо складання та направлення висновку про повернення Товариству надмірно сплачених коштів, застосував до спірних відносин, які виникли в період дії МК 2012 року, статтю 264 МК 2002 року, яка втратила чинність із дня набрання чинності МК 2012 року (пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень МК 2012 року).
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, оскільки до спірних правовідносин має застосовуватися саме той закон та його редакція, які були чинними на момент їх виникнення, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України зазначає, що рішення суду касаційної інстанції в зазначеній вище частині у справі, що розглядається, не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а отже, підлягає скасуванню.
Разом з тим, беручи до уваги те, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно вирішили спір в частині повернення надмірно сплачених платежів та застосували норми МК 2012 року в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних відносин, ухвалені ними рішення підлягають залишенню без змін.
Оскільки позивач звертався до Митниці з заявами про повернення надмірно сплачених платежів, але рішення про їх повернення не було прийнято, суд відповідно до вимог статті 301 МК 2012 року та Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364), обґрунтовано зобов'язав останню скласти та надати управлінню ДКСУ висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів.
Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
Заяву публічного акціонерного товариства «Український графіт» задовольнити.
Постанову Вищого адміністративного суду України від 21 квітня 2015 року скасувати, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 травня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2014 року залишити в силі.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.Л. МаринченкоСудді: М.І. Гриців О.А. Коротких В.В. Кривенко П.В. Панталієнко О.Б. Прокопенко І.Л. Самсін О.О. Терлецький
Сервіси для юристів