П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 листопада 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Коротких О.А.,суддів:Гриціва М.І., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -
при секретарі судового засідання Ключник А.Ю.,
за участю представників: позивача - Олійника О.С., Бахмача А.О.,
відповідача - Корчинської М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Український графіт» (далі - Товариство) до Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Митниця), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області
(далі - ГУ ДКСУ) про визнання протиправними дій та рішень,
в с т а н о в и л а:
У березні 2014 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 18 листопада та 3 грудня 2013 року №№ 112050000/2013/000934/2, 112020000/2013/000987/2 відповідно; визнати протиправними та скасувати рішення Митниці у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15 листопада та 2 грудня 2013 року №№ 112050000/2013/01225, 112050000/2013/01287; зобов'язати Митницю в установленому законодавством порядку скласти та направити ГУ ДКСУ висновок про повернення Товариству з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів на суму 819 122 грн 64 коп.; зобов'язати Митницю визнати митну вартість товарів, поставлених за контрактом укладених Товариством з фірмою «CARBON CONSTRUCTION @ TRADING LIMITED», від 24 грудня 2012 року № 804/1323-818/32744/34; стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства суму сплаченого судового збору.
Запорізький окружний адміністративний суд постановою від 7 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 2 липня 2014 року та Вищого адміністративного суду України від 5 березня 2015 року, позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправними та скасував оскаржені рішення Митниці; зобов'язав Митницю в установленому законодавством порядку скласти та направити ГУ ДКСУ висновок про повернення Товариству з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів на суму 819 122 грн 64 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погоджуючись із ухвалою суду касаційної інстанції, Митниця звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, а саме: статті 53, 54 Митного кодексу України (у редакції, чинний на час виникнення спірних відносин), Порядку повернення платниками коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20 липня 2007 року № 618 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364. Просить зазначену ухвалу Вищого адміністративного суду України скасувати, а справу направити на новий касаційний розгляд. На обґрунтування заяви Митниця додала копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 квітня 2015 року (№ К/800/47233/14), яка, на її думку, підтверджує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява Митниці не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Проте судове рішення Вищого адміністративного суду України, на яке Митниця посилається для підтвердження підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 КАС, 3 листопада 2015 року Верховний Суд України скасував, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі залишив у силі.
Таким чином, оскільки обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, у задоволенні заяви Митниці слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви Запорізької митниці Міністерства доходів і зборів України відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.А. Коротких Судді:М.І. Гриців В.В. Кривенко В.Л. Маринченко П.В. Панталієнко І.Л. Самсін О.О. Терлецький
Сервіси для юристів