ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 листопада 2014 року м. Київ
Верховний Суд України у складі:
головуючого суддів:Кривенка В.В., Барбари В.П., Берднік І.С., Вус С.М., Гошовської Т.В., Григор'євої Л.І., Гриціва М.І., Гуля В.С., Гуменюка В.І., Гусака М.Б., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В., Кліменко М.Р., Ковтюк Є.І., Короткевича М.Є., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кузьменко О.Т., Лященко Н.П., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Пивовара В.Ф., Потильчака О.І., Прокопенка О.Б., Редьки А.І., Романюка Я.М., Самсіна І.Л., Сеніна Ю.Л., Сімоненко В.М., Скотаря А.М., Таран Т.С., Терлецького О.О., Шицького І.Б., Школярова В.Ф., Яреми А.Г., при секретарі судового засідання Ключник А.Ю., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Червоногвардійському районі Донецької області (далі - управління ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
У червні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії управління ПФУ та зобов'язати останнє провести йому перерахунок пенсії як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС, інваліду І групи відповідно до Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 796-XII) у розмірі не менше десяти мінімальних пенсій за віком.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що він як інвалід І групи, учасник ліквідації аварії на ЧАЕС має право на перерахунок пенсії за період з 1 листопада 2006 року із розрахунку десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян у зв'язку зі змінами в законодавстві.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 19 липня 2007 року позовні вимоги задовольнив: визнав протиправними дії управління ПФУ про відмову у перерахунку ОСОБА_1 основної та додаткової пенсій по інвалідності за період з 1 листопада 2006 року із розрахунку десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян та зобов'язав управління ПФУ здійснити такий перерахунок та привести розмір пенсії позивача у відповідність зі змінами чинного законодавства та встановленими новими розмірами прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян.
У грудні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просив надати Донецькому окружному адміністративному суду звіт про виконання постанови зазначеного суду від 19 липня 2007 року (справа № 2-а-265/07), визнати протиправними дії управління ПФУ щодо припинення виконання вказаної постанови та зобов'язати відповідача поновити виконання цього судового рішення з листопада 2011 року.
Донецький окружний адміністративний суд ухвалою від 19 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року та Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2012 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовив.
У березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвал Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року, Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року та Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2012 року з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
На обґрунтування заяви ОСОБА_1 надав копію рішення Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) від 13 лютого 2014 року у справі «Васильєв та інші проти України» (заява № 29266/08 та 248 інших заявників, у додатку № 1 до якого ОСОБА_1 значиться під № 202), в якому зазначено, що національні суди ухвалили рішення, відповідно до яких заявники мають право на різні суми відшкодування або вчинення певних дій на їхню користь. Рішення стали такими, що підлягають виконанню, однак заявники не домоглися їх своєчасного виконання.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 19 липня 2007 року задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1: визнав неправомірними дії управління ПФУ про відмову у перерахунку основної та додаткової пенсій по інвалідності за період з 1 листопада 2006 року із розрахунку десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян та зобов'язав провести такий перерахунок.
Управління ПФУ вказане рішення суду виконувало до листопада 2011 року включно, а потім його виконання припинило.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 липня 2012 року відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 про надання Донецькому окружному адміністративному суду звіту про виконання його рішення від 19 липня 2007 року, визнання протиправними дій управління ПФУ щодо припинення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2007 року та зобов'язання відповідача поновити виконання зазначеного судового рішення з листопада 2011 року.
У заяві про перегляд ухвал Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2012 року, Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року та Вищого адміністративного суду України від 24 липня 2012 року ОСОБА_1 просить на підставі рішення Європейського суду від 13 лютого 2014 року у справі «Васильєв та інші проти України» скасувати ці рішення та ухвалити нове - про визнання протиправними дій управління ПФУ щодо припинення виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2007 року та зобов'язати відповідача поновити виконання зазначеного судового рішення з листопада 2011 року.
Заява про перегляд рішення Вищого адміністративного суду України не підлягає задоволенню з таких підстав.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2007 року виконане, оскільки перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до цього рішення здійснено.
З 31 жовтня 2011 року відповідач зменшив ОСОБА_1 розмір виплат призначеної пенсії у зв'язку з набранням з 19 червня 2011 року чинності Законом України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» (далі - Закон № 3491-VI) та постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» (далі - постанова № 745).
Зменшення розміру виплат пенсії відбулося не у зв'язку зі зменшенням розміру пенсії, а у зв'язку зі встановленими законодавством обмеженнями у її виплатах, вони не є наслідком невиконання чи неналежного виконання рішення суду.
Вирішити питання про збільшення розміру виплат пенсії, як про це заявлена вимога в суді, шляхом контролю за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2007 року неможливо, оскільки це рішення виконане, при здійсненні контролю неможливо досліджувати ті обставини, які не встановлювалися судом при розгляді справи, рішення в якій контролюється.
Оскільки підставою для зменшення розміру виплат пенсії є Закон № 3491-VI та постанова № 745, відновити порушене право шляхом скасування ухвали суду про відмову в задоволенні заяви про здійснення судового контролю за виконанням рішення суду неможливо.
Зважаючи на те, що відновити встановлене Європейським судом в рішенні від 13 лютого 2014 року порушене право ОСОБА_1 на виплату пенсії шляхом скасування рішення суду, на підставі якого ця пенсія призначена, та ухвали про відмову у здійсненні контролю за його виконанням неможливо, заява про перегляд рішення Вищого адміністративного суду України у цій справі не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України
п о с т а н о в и в:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.
Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сервіси для юристів