ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 червня 2015 року м. Київ
Судові палати у цивільних та господарських справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Яреми А.Г.,суддів:Барбари В.П.,Берднік І.С.,Григор'євої Л.І., Гуля В.С.,Гуменюка В.І.,Жайворонок Т.Є., Колесника П.І.,Лященко Н.П.,Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,Сеніна Ю.Л.,Сімоненко В.М., Шицького І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора
м. Ірпеня Київської області до Коцюбинської селищної ради Київської області, ОСОБА_15, ОСОБА_16,
третя особа - комунальне підприємство «Святошинське лісопаркове господарство», про визнання рішення селищної ради і державного акта на право власності на землю недійсними та визнання права власності на земельну ділянку за заявою заступника Генерального прокурора України про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 червня 2014 року,
в с т а н о в и л и :
У березні 2013 року прокурор м. Ірпеня Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що рішенням Коцюбинської селищної ради Київської області (далі - Коцюбинська селищна рада) від 24 грудня 2008 року
№ 1901/25-5 затверджено проект землеустрою й передано у власність ОСОБА_15 земельну ділянку площею 0,15 га на АДРЕСА_1 в смт Коцюбинському Київської області для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. На підставі цього рішення ОСОБА_15 видано державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на цю земельну ділянку. 25 квітня 2009 року ОСОБА_15 продав зазначену земельну ділянку ОСОБА_16, у зв'язку з чим на державному акті вчинено відмітку про перехід права власності до ОСОБА_16
Посилаючись на те, що Коцюбинською селищною радою рішення про відчуження вказаної земельної ділянки прийнято з перевищенням повноважень, оскільки земельна ділянка розташована за межами селища, прокурор просив визнати недійсними рішення Коцюбинської селищної ради від 24 грудня
2008 року № 1901/25-5 та виданий ОСОБА_15 державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 з відмітками про перехід права власності до ОСОБА_16, скасувати його державну реєстрацію цього акта та визнати право власності держави на земельну ділянку.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області
від 15 листопада 2013 року позов прокурора задоволено частково: постановлено визнати недійсним рішення Коцюбинської селищної ради від 24 грудня
2008 року № 1901/25-5; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий на ім'я ОСОБА_15, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_16 і скасувати його державну реєстрацію; у задоволенні позовних вимог про визнання за державою права власності на земельну ділянку відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 30 січня 2014 року скасовано рішення Ірпінського міського суду Київської області в частині задоволення позовних вимог прокурора про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_15, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_16 недійсним і скасування його державної реєстрації, у цій частині ухвалено нове рішення про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_15, недійсним.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 червня 2014 року касаційну скаргу заступника прокурора Київської області на зазначені судові рішення відхилено.
У поданій до Верховного Суду України заяві заступник Генерального прокурора України просить скасувати ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 червня 2014 року, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме статей 125, 126, 155 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 215, 216, 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
На підтвердження своїх доводів заступник Генерального прокурора України наводить ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 грудня 2014 року, 15 грудня 2014 року, 17 грудня 2014 року, 24 грудня 2014 року, 21 січня 2015 року, а також постанови Вищого господарського суду України від 15 вересня 2011 року та 15 листопада 2011 року.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
від 6 квітня 2015 року справу допущено до провадження у Верховному Суді України.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VІII «Про забезпечення права на справедливий суд» справа розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, перевіривши доводи заявника, судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України визнають, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі статтею 355 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції Закону від 7 липня 2010 року; далі - ЦПК України) заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Суди під час розгляду справи встановили, що рішенням Коцюбинської селищної ради від 24 грудня 2008 року № 1901/25-5 затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_15 земельну ділянку площею 0,15 га на АДРЕСА_1 смт Коцюбинському Київської області для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. На підставі вказаного рішення ОСОБА_15 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1.
Сервіси для юристів