П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 листопада 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенди О.В.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Прокопенка О.Б., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_5 до територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (далі - ТУ ДСА), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Головне управління Державної казначейської служби України в Луганській області, про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а:
У липні 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати незаконною бездіяльність ТУ ДСА в частині невиплати йому щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу за травень, червень 2015 року з урахуванням індексації;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому зазначену доплату.
На обґрунтування позову ОСОБА_5 вказав, що нові умови виплати щомісячної доплати за вислугу років як складової частини суддівської винагороди застосовуються до відносин з оплати праці тих суддів, які отримали право на суддівську винагороду після 29 березня 2015 року, тобто після набуття чинності Законом України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» (далі - Закон № 192-VIII).
Оскільки він отримав право на суддівську винагороду до настання цієї дати, то йому має виплачуватися щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу.
Суди встановили, що Указом Президента України від 27 червня 2013 року № 352/2013 «Про призначення суддів» ОСОБА_5 призначено на посаду судді Рубіжанського міського суду Луганської області строком на п'ять років, а наказом голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 17 липня 2013 року № 50-ОС прийнято до штату цього суду на посаду судді.
Згідно з копією розрахункового листа за травень, червень 2015 року про розмір суддівської винагороди ОСОБА_5 відповідач не нарахував та не виплатив йому щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу.
Луганський окружний адміністративний суд постановою від 22 липня 2015 року у задоволенні позову відмовив.
Суд виходив із того, що Прикінцеві та перехідні положення Закону
№ 192-VIII не містять положення стосовно збереження за суддями, які були призначені чи обрані на посаду судді до набрання чинності цим Законом, права на отримання щомісячної доплати за вислугу років відповідно до законодавства, що діяло на момент набрання чинності Законом № 192-VIII.
На сьогодні положення Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції Закону № 192-VIII; далі - Закон
№ 2453-VI) щодо виплати суддівської винагороди, у тому числі щодо визначення стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячної доплати за вислугу років як складової частини суддівської винагороди, умов виплати такої доплати, не визнані неконституційними, також відносно них немає офіційного тлумачення Конституційного Суду України.
Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 16 вересня 2015 року рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове, яким позовні вимоги задовольнив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 3 березня 2016 року погодився з висновками суду апеляційної інстанції про те, що судді, стаж роботи яких на посаді судді на момент набрання чинності Законом № 192-VIII складав менше 3 років, але які отримували щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків, із набуттям чинності вказаним Законом право на отримання такої щомісячної доплати не втратили.
У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ТУ ДСА зазначає, що в доданій до заяви ухвалі Вищого адміністративного суду України від 2 березня 2016 року (справа № К/800/44193/15) по-іншому, ніж в оскаржуваній ухвалі, застосовано положення частини п'ятої статті 129 Закону № 2453-VІ (в редакції, чинній на час призначення позивача на посаду) та частини п'ятої статті 133 зазначеного закону (у редакції Закону № 192-VIII).
Просить скасувати рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій та залишити в силі постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 липня 2015 року.
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні касаційним судом норм матеріального права у подібних правовідносинах, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною п'ятою статті 129 Закону № 2453-VI (в редакції, чинній на час призначення позивача на посаду судді) суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років -
15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.
29 березня 2015 року набрав чинності Закон № 192-VIII, яким затверджено нову редакцію Закону № 2453-VI.
Відповідно до частини п'ятої статті 133 цієї редакції суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років -
Сервіси для юристів