Постанова ВСУ від 02.09.2015 року у справі №6-1049цс15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 вересня 2015 року м. КиївСудова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючого Сеніна Ю.Л.,суддів:Гуменюка В.І.,Лященко Н.П.,Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,Сімоненко В.М., Яреми А.Г.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_8 про виселення за заявою ОСОБА_8 про перегляд рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 жовтня

2014 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 березня 2015 року,

в с т а н о в и л а :

У квітні 2014 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ «КБ «Приватбанк») звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 19 жовтня 2007 року між

ПАТ «КБ «Приватбанк» і ОСОБА_9 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 150 тис. доларів США зі сплатою 11,04 % річних з кінцевим терміном повернення цих коштів

19 жовтня 2027 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «КБ «Приватбанк» і ОСОБА_8 було укладено договір іпотеки від 19 жовтня 2007 року, згідно з яким відповідачка передала в іпотеку банку належний їй на праві власності житловий будинок та господарські споруди, що розташовані на АДРЕСА_1.

Свої грошові зобов'язання ОСОБА_9 належним чином не виконав, у зв'язку із чим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 жовтня 2012 року, зміненим рішенням Апеляційного суду Київської області від 1 липня 2013 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу будинку ПАТ «КБ «Приватбанк».

На підставі наведеного позивач просив суд виселити ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зі спірного будинку.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області

від 24 жовтня 2014 року провадження у зазначеній справі в частині позовних вимог банку до ОСОБА_9 закрито у зв'язку зі смертю останнього

11 жовтня 2014 року. Рішенням цього ж суду постановлено виселити

ОСОБА_8 із житлового будинку на АДРЕСА_1.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 23 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, постановлено нове рішення, яким відмовлено в задоволені позову.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 березня 2015 року рішення апеляційного суду скасовано, рішення суду першої інстанції залишено в силі.

У поданій 17 червня 2015 року до Верховного Суду України заяві

ОСОБА_8 просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2014 року, ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

від 18 березня 2015 року і постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права - частини другої статті 109 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР).

На підтвердження своїх доводів ОСОБА_8 наводить постанову Верховного Суду України від 18 березня 2015 року (№ 6-39цс15).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстав невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Суди під час розгляду справи встановили, що 19 жовтня 2007 року між ПАТ «КБ «Приватбанк» і ОСОБА_9 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 150 тис. доларів США зі сплатою 11,04 % річних з кінцевим терміном повернення коштів до 19 жовтня 2027 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_8 було укладено договір іпотеки від 19 жовтня 2007 року, згідно з яким відповідачка передала в іпотеку банку належний їй на праві власності житловий будинок та господарські споруди на АДРЕСА_1.

Свої грошові зобов'язання ОСОБА_9 належним чином не виконав, у зв'язку із чим виникла заборгованість за кредитним договором. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 жовтня

2012 року, зміненим рішенням Апеляційного суду Київської області від 1 липня 2013 року, звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу будинку ПАТ «КБ «Приватбанк».

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що банк дотримався передбаченої законом процедури повідомлення іпотекодавця про добровільне звільнення житлового будинку протягом місяця з дня отримання вимоги, а тому відповідачка підлягає виселенню із житлового будинку, що є предметом іпотеки.