П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 вересня 2014 року м. Київ
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Барбари В.П., суддів:Балюка М.І., Берднік І.С., Гуля В.С., Жайворонок Т.Є., Колесника П.І., Шицького І.Б., - за участю представника:
публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - Александрова В.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси (далі-Фонд) про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 16 квітня 2014 року у справі № 925/2112/13 за позовом Фонду до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення № 10023/034 філії Черкаського обласного управління (далі - Банк) про стягнення
223 грн 98 коп., -
в с т а н о в и л а:
26 грудня 2013 року Фонд звернувся до господарського суду Черкаської області з позовом до Банку про стягнення 223 грн 98 коп. надлишково перерахованих страхових коштів за період із 15 по 31 жовтня 2013 року та відшкодування судових витрат.
Вимоги мотивовано тим, що рішенням Фонду від 04 вересня 2001 року було вирішено продовжувати виплату ОСОБА_9 раніше призначеної виплати внаслідок нещасного випадку на виробництві, яка зараховувалася на особовий рахунок № НОМЕР_1 МФО 354745 Ощадбанк № 220.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 14 січня 2014 року у справі № 925/2112/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2014 року, у задоволенні позову Фонду - відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 16 квітня 2014 року у зазначеній справі рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою Вищого господарського суду України від 16 квітня 2014 року у справі № 925/2112/13, Фонд звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень статті 1071 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
В обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права заявником надано копію постанови Вищого господарського суду України від 21 квітня 2009 року у справі № 38/228пн, у якій суд касаційної інстанції, застосувавши до спірних правовідносин положення статей 1071, 1219 ЦК України, дійшов протилежного висновку про обов'язок Банку за рішенням суду повернути Фонду суми щомісячних страхових виплат, помилково перерахованих на особовий рахунок застрахованої особи після її смерті.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наведені заявником обставини, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з підстав, наведених нижче.
Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не можу бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (стаття 19 Конституції України).
Відповідно до частин 1, 2, 5 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини, інші юридичні факти.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Частиною 1 статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Судом установлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі угоди № 44 на зарахування на особові рахунки та виплату страхових виплат застрахованим, укладеної 13 грудня 2000 року між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Умовами угоди передбачено, що Фонд доручає, а Банк бере на себе зобов'язання здійснювати зарахування на поточні (вкладні) рахунки застрахованих осіб (громадян), відкриті в його установах, та виплату страхових виплат застрахованим особам на платній основі через установи Банку.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та постанови Фонду потерпілому ОСОБА_9 у зв'язку з професійним захворюванням, яке спричинило втрату працездатності, призначено щомісячні страхові виплати безстроково.
На виконання зазначеної угоди Банком у територіально відокремленому безбалансовому відділенні № 10023/034 філії Черкаського обласного управління на ім'я ОСОБА_9 було відкрито особовий рахунок
№ НОМЕР_1 МФО 354745, на який Фонд перерахував, а Банк зарахував
223 грн 98 коп. щомісячної страхової виплати за період із 15 жовтня 2013 по 31 жовтня 2013 року.
У подальшому Фонду стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_9 помер, у зв'язку з чим позивачем 22 листопада 2013 року прийнято постанову № 2301/10572/10572/2354 про припинення щомісячної страхової виплати потерпілому.
Листом від 25 листопада 2013 року № 3395/06-03 Фонд звернувся до Банку з проханням повернути надлишково перераховані кошті за період із 15 по 31 жовтня 2013 року у сумі 223 грн 98 коп.
Сервіси для юристів