Постанова ВСУ від 01.07.2015 року у справі №6-435цс15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 липня 2015 року м. Київ

Судові палати у цивільних та адміністративних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г., суддів:Волкова О.Ф.,Кривенка В.В.,Прокопенка О.Б., Григор'євої Л.І.,Лященко Н.П.,Романюка Я.М., Гриціва М.І.Маринченка В.Л.,Сеніна Ю.Л., Гуменюка В.І.,Охрімчук Л.І.,Сімоненко В.М., Коротких О.А.,Панталієнка П.В.,Терлецького О.О., Кривенди О.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_18 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за заявою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 жовтня 2014 року,

в с т а н о в и л и:

У червні 2013 року ОСОБА_18 звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Зазначав, що з 5 травня 2005 року він працював на посаді провідного спеціаліста департаменту безпеки по Харківському головному регіональному управлінню публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - департамент безпеки по Харківському ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк»). 16 травня 2011 року його було звільнено з роботи згідно з пунктом четвертим -статті 40 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_213/ed_2014_10_14/pravo1/KD0001.html?pravo=1>).

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 червня 2012 року його поновлено на роботі та стягнуто 121 726 грн 55 коп. невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодовано моральну шкоду. Зазначене рішення набрало чинності 30 січня 2013 року.

5 квітня 2013 року Червонозаводським районним судом м. Харкова було видано виконавчі листи та відкрито виконавче провадження. 7 травня 2013 року ОСОБА_18 поновлено на роботі. 13 травня 2013 року на підставі його заяви про звільнення від 8 травня 2013 року та наказу публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ «КБ «ПриватБанк») № Э.28.0.0.0/1-6706270 ОСОБА_18 звільнено з роботи за статтею 38 КЗпП України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_202/ed_2014_10_14/pravo1/KD0001.html?pravo=1> - за власним бажанням.

Зазначав, що при звільненні з ним не було проведено повний розрахунок, а саме: не нараховано та не виплачено заробітну плату за період з 27 червня 2012 року по 13 травня 2013 року, за винятком компенсації за невикористану відпустку, яку було нараховано та виплачено 16 травня 2013 року.

Просив стягнути з ПАТ «КБ «ПриватБанк» на його користь невиплачену заробітну плату за період з 27 червня 2012 року по 13 травня 2013 року, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 13 травня 2013 року по день фактичного розрахунку та 50 тис грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 3 жовтня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Додатковим рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 17 січня 2014 року, рішення суду від 3 жовтня 2013 року доповнено із зазначенням в резолютивній частині, що позов ОСОБА_18 в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 50 тис грн. - задоволенню не підлягає.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 27 червня 2012 року по 7 травня 2013 року та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов задоволено: стягнуто з ПАТ «КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_18 38 272 грн 29 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу; вирішено питання про розподіл судових витрат. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 жовтня 2014 року касаційну скаргу ПАТ «КБ «ПриватБанк» відхилено, рішення апеляційного суду Харківської області від 13 березня 2014 року залишено без змін.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 жовтня 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» порушує питання про скасування ухвалених у справі судових рішень апеляційної й касаційної інстанцій та ухвалення у справі нового рішення з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), - неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме статті 236 КЗпП України.

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судового рішення ПАТ КБ «ПриватБанк» посилається на ухвалу Верховного Суду України від 8 червня 2011 року, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 березня 2013 року, 30 жовтня 2013 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21 лютого 2012 року.

ПАТ КБ «ПриватБанк» указує на те, що правові висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про застосування зазначеної норми матеріального права, у справі, рішення в якій переглядається, не є однаковими з висновками, зробленими судом касаційної інстанції в наданому для прикладу судовому рішенні, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ПАТ КБ «ПриватБанк» Каракоці О.Р., перевіривши наведені в заяві доводи, судові палати у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України вважають, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.

За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що ОСОБА_18 працював на посаді провідного спеціаліста департаменту безпеки по Харківському ГРУ ПАТ «КБ «ПриватБанк». 16 травня 2011 року його було звільнено на підставі наказу ПАТ «КБ «Приватбанк» від 13 травня 2011 року № ZAKL-2011/1-3031, за пунктом четвертим статті 40 КЗпП України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_213/ed_2014_10_14/pravo1/KD0001.html?pravo=1>.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 червня 2012 року позов ОСОБА_18 задоволено частково: поновлено ОСОБА_18 на посаді провідного спеціаліста управління безпеки по Харківському ГРУ ПАТ «КБ «Приватбанк»; стягнуто з ПАТ «КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_18 невиплачену заробітну плату та середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 120 726 грн. 55 коп. та 1 тис грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього - 121 726 грн 55 коп. У задоволенні решти позовних вимоги відмовлено. Вирішено питання про стягнення судового збору.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 10 вересня 2012 року рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 червня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_18 задоволено частково: визнано звільнення ОСОБА_18 за наказом № ZАКL-2011/1-3031 від 13 травня 2011 року незаконним. У решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_18 задоволено, рішення апеляційного суду Харківської області від 10 вересня 2012 року скасовано, рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 червня 2012 року залишено в силі.

5 квітня 2013 року Червонозаводським районним судом м. Харкова було видано виконавчі листи та відкрито виконавче провадження.

7 травня 2013 року ОСОБА_18 поновлено на роботі згідно з наказом ПАТ «КБ «Приватбанк» № Э.28.0.0.0/1-6687794. 13 травня 2013 року відповідно до наказу ПАТ КБ «ПриватБанк» № Э.28.0.0.0/1-6706270 його звільнено з ПАТ «КБ «Приватбанк» за статтею 38 КЗпП України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_202/ed_2014_10_14/pravo1/KD0001.html?pravo=1> - за власним бажанням.