Постанова ВССУ від 30.07.2026 року у справі №488/4352/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року

м. Київ

справа № 488/4352/25

провадження № 61-2522св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

заявник - Миколаївська міська рада,

заінтересована особа - П`ята миколаївська державна нотаріальна контора Миколаївської області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Миколаївської міської ради на постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 січня 2026 року у складі колегії суддів: Кушнірової Т. Б., Лівінського І. В., Шаманської Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2025 року Миколаївська міська рада звернулася до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), після смерті якої відкрилася спадщина на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Про наявність спадкоємців Миколаївській міській раді невідомо.

Згідно з рахунком-повідомленням за липень 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 існує заборгованість за спожиті комунальні послуги у загальному розмірі 80 092,17 грн (електропостачання, постачання теплової енергії, абонентське обслуговування за постачання теплової енергії, водопостачання та водовідведення, житлові послуги).

Посилаючись на те, що спадщину після смерті ОСОБА_1 ніхто із спадкоємців за законом та за заповітом не прийняв; після відкриття спадщини минуло більше року, Миколаївська міська рада просила суд визнати квартиру за адресою: АДРЕСА_1 відумерлою спадщиною на підставі статті 1277 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та передати її Миколаївській міській територіальній громаді м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2025 року, у задоволенні заяви Миколаївської міської ради відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що після смерті ОСОБА_1 відкрилася спадщина на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Із заявою про прийняття спадщини після її смерті звернулася ОСОБА_2 як законний представник малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є онуком померлої, а отже вважається таким, що прийняв спадщину, проте не оформив свої спадкові права.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Миколаївської міської ради про визнання спадщини відумерлою.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 26 січня 2026 року апеляційну скаргу Миколаївської міської ради задоволено частково.

Рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19 листопада 2025 року скасовано.

Заяву Миколаївської міської ради про визнання спадщини відумерлою залишено без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що між Миколаївською міською радою та ОСОБА_2 , яка є законним представником малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, існує спір про право щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а тому, заява Миколаївської міської ради про визнання спадщини відумерлою підлягає залишенню без розгляду відповідно до частини шостої статті 294 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

У лютому 2026 року Миколаївська міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 січня 2026 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення її заяви про визнання спадщини відумерлою.

Як на підставу касаційного оскарженнязаявник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2023 року у справі № 199/1204/21, від 10 червня 2021 року у справі № 750/5549/19, від 31 березня 2021 року у справі № 638/1604/19, від 10 червня 2020 року у справі № 344/9660/17 та від 10 вересня 2018 року у справ № 696/126/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга обґрунтована тим, що відмовляючи у задоволенні заяви Миколаївської міської ради про визнання спадщини відумерлою, суд першої інстанції не врахував, що матеріали спадкової справи не містять доказів, які б підтверджували наявність родинних зв`язків між спадкодавцем та особою, яка подала заяву про прийняття спадщини або її малолітнім сином, а також отримання нею свідоцтва про право на спадщину.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи заяву Миколаївської міської ради про визнання спадщини відумерлою без розгляду, не врахував, що особа, яка подала заяву про прийняття спадщини не може вважатися спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_1 , а сама лише наявність такої заяви не дає підстав для висновку про наявність підстав для спадкування за законом.