ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 року
м. Київ
справа № 453/853/25
провадження № 61-6733св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Воробйової І. А.,
Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Служба у справах дітей Славської селищної ради Стрийського району Львівської області,
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Вуйцік Ольга Богданівна, на постанову Львівського апеляційного суду від 20 квітня 2026 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог, позиція інших учасників справи
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно їх малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на їх малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у частці від заробітку (доходу) - у розмірі 1/4 частини з усіх його видів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дати подання цієї позовної заяви до суду, і до досягнення дитиною повноліття.
Позов мотивував тим, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився за час перебування ними у зареєстрованому шлюбі. Після розірвання шлюбу малолітній син залишився проживати разом з ним та перебуває на його утриманні. ОСОБА_2 не бере участі у житті, розвитку та вихованні сина, не цікавиться його першими досягненнями, морально не підтримує. Ще у січні 2024 року відповідачка безвідповідально залишила дитину та вже майже два роки до нього не повертається, натомість вигадує всілякі причини для того, щоб таких дій не вчиняти, як і не надавати коштів на утримання дитини.
Вважає, що наявні підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно їх малолітнього сина та стягнення з неї аліментів на утримання дитини.
У письмових поясненнях відповідачка ОСОБА_2 заперечила проти позову, пославшись на те, що має намір бачитися із сином та брати участь у його вихованні, проте позивач проти цього заперечує та всіляко цьому перешкоджає. При цьому зазначила, що у січні 2024 року ОСОБА_1 вигнав її з дому й вона була змушена повернутися туди, де проживала до шлюбу. Зазначила, що не має належної можливості утримувати дитину, бо не працює і є внутрішньо переміщеною особою. Водночас, за можливості, перераховує кошти дитині на картковий рахунок.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням від 11 грудня 2025 року Сколівський районний суд Львівської області задовольнив позов.
Позбавив ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнув з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у частці від заробітку (доходу) - у розмірі 1/4 частини з усіх її видів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 27 травня 2025 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Допустив негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на дитину у межах суми платежу за один місяць.
Суд мотивував рішення тим, що беззаперечно встановлено, що із січня 2024 року відповідачка не бачиться й спілкується зі своїм малолітнім сином, матеріально його не утримує, заходів до спілкування та турботи не вживає, а вихованням дитини займається позивач. Така поведінка відповідачки аж ніяк не свідчить про її бажання надалі мати та виконувати свої батьківські обов`язки стосовно дитини. При цьому суд не встановив наявності у ОСОБА_2 реальних і об`єктивних перешкод для спілкування із своїм малолітнім сином.
Проаналізувавши зібрані у справі докази, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність позбавлення батьківських прав відповідачки, яка без поважних на те причин не виявляє щодо власного малолітнього сина ОСОБА_3 батьківського піклування, свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо його виховання, не цікавиться його розвитком, здоров`ям, життям та потребами, а дбає лише про влаштуванням свого особистого життя й створення нової сім`ї, у якій немає місця для цієї дитини.
Також суд визнав обґрунтованою вимогу про стягнення аліментів на дитину, зазначивши, що їх розмір є достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.
Сервіси для юристів