ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2026 року
м. Київ
справа № 363/727/23
провадження № 61-14608св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гусака Андрія Миколайовича на додаткове рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 травня 2024 року в складі судді Чіркова Г. Є. та постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року в складі колегії суддів Рейнарт І.М., Кирилюк Г. М., Ящук Т. І.
в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення коштів та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 1 234 588,00 грн, що є різницею між 90 % вартості предмета іпотеки - 3 951 400,00 грн та розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя - 1 748 000,00 грн, а також 564 672,00 грн коштів, повернутих йому ОСОБА_1 згідно з розпискою від 10 березня 2020 року.
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 2 300 237,46 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
15 квітня 2024 року рішенням Вишгородського районного суду Київської області в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
02 травня 2024 року додатковим рішенням Вишгородського районного суду Київської області в задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Шифердеккер О. О. про стягнення з ОСОБА_1 понесених ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу відмовлено. ОСОБА_1 у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу за рахунок коштів ОСОБА_2 , внесених на депозитний рахунок суду, відмовлено. Зобов`язано Головне управління Державної казначейської служби у Київській області повернути ОСОБА_2 внесені ним на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області кошти в розмірі 29 000,00 грн.
Відмовляючи у відшкодуванні витрат сторін на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції мотивував висновки тим, що рішенням суду в задоволенні позовних вимог як ОСОБА_2 , так і ОСОБА_1 за їх позовами відмовлено, тому понесені судові витрати кожної із сторін покладаються на відповідну сторону і стягненню з іншої не підлягають.
26 лютого 2025 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишенобез задоволення.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15 квітня 2024 року та додаткове рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 травня 2024 року залишено без змін.
Апеляційний суд керувався тим, що згідно з частиною третьою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Представник відповідачки - адвокат Гусак А. М. детальний опис виконаних робіт з надання правничої допомоги відповідачці за первісним позовом до суду не надав. Враховуючи, що адвокат Гусак А. М. представляв інтереси ОСОБА_1 як за первісним позовом, так і за зустрічним на підставі договору про надання правової допомоги від 01 травня 2023 року № 01-05/2023, надання детального опису виконаних робіт саме за надання правової допомоги за первісним позовом, є обов`язковим. Доводи апеляційної скарги про те, що у зв`язку із відмовою у задоволенні первісного позову відповідачка має право на відшкодування понесених витрат на правову допомогу, є правомірними, проте частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Представником ОСОБА_1 - адвокатом Гусаком А. М. не було надано суду першої інстанції докази на підтвердження витрат відповідачки на правову допомогу за первісним позовом. Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції встановив факт того, що заявлена сума забезпечення витрат на правову допомогу в розмірі 29 000,00 грн є співмірною зі складністю справи, обсягом процесуальних дій, ціною позову та є документально обґрунтованою згідно з пунктом 4.1 договору про надання правової допомоги від 01 травня 2023 року, апеляційний суд визнав безпідставними, оскільки ухвалою суду від 26 вересня 2023 року тільки забезпечено можливі судові витрати відповідачки, а не констатовано правомірність та доведеність зазначених витрат, які підлягали доведенню відповідно до норм ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
21 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гусак А. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткове рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 травня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року, в якій просить їх скасувати в частині залишення додаткового судового рішення без змін та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу.
Додаткове рішення суду першої інстанції в частині відмови у відшкодуванні витрат ОСОБА_2 на правничу допомогу не оскаржувалося в апеляційному порядку та не є предметом касаційного перегляду.
Постанова апеляційного суду оскаржується в касаційному порядку лише в частині перегляду додаткового рішення суду першої інстанції щодо заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу, тому в іншій частині Верховним Судом не переглядається.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди не врахували висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі
№ 922/1964/21, від 22 травня 2024 року в справі № 754/8750/19, у постановах Верховного Суду від 28 грудня 2020 року в справі № 640/18402/19, від 13 березня 2025 року в справі № 275/150/22, про те, що сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат, пов`язаних із підготовкою відзиву на первісний позов і участю в судових засіданнях, навіть за умови відмови в задоволенні зустрічного позову; подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат; вимога щодо подання детального опису робіт запроваджена «для визначення розміру витрат», якщо ж розмір гонорару встановлений сторонами є фіксованим, не залежить від обсягу послуг та часу, витраченого представником, цей розмір вже є визначеним; суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Як убачається зі змісту заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених сторонами у межах цієї справи, є істотно різним. Зокрема, ОСОБА_2 просив стягнути 15 000,00 грн, а ОСОБА_1 документально підтвердила понесення витрат на суму 29 000,00 грн. Висновок суду першої інстанції про покладення понесених сторонами судових витрат шляхом так званого «взаємозаліку» є необґрунтованим та таким, що не відповідає принципу пропорційності, визначеному частиною третьою статті 141 ЦПК України. Суд мав об`єктивно оцінити обґрунтованість, реальність і розмір заявлених витрат кожної зі сторін та здійснити їх розподіл з урахуванням фактичних процесуальних дій учасників справи і співвідношення задоволених вимог, чого зроблено не було.
Відмова у задоволенні зустрічного позову не позбавляє сторону права на компенсацію витрат, понесених нею під час розгляду первісного позову, якщо в задоволенні цього первісного позову також відмовлено. У разі встановлення сторонами договору фіксованого розміру гонорару адвоката подання детального опису робіт не є обов`язковим.
Сервіси для юристів