ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2026 року
м. Київ
справа № 753/10895/24
провадження № 61-1967св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_6 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат Опанасюк Тетяна Іванівна, на рішення Дарницького районного суду міста Києва у складі судді Трусової Т. О. від 15 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Голуб С. А., Борисової О. В.,
Таргоній Д. О., від 14 січня 2026 року і ухвалив таку постанову.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_6 , про визнання правочину недійсним.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що оспорюваний договір дарування є фіктивним (фраудаторним) правочином, оскільки його вчинено між близькими родичами (сином та батьком) у період наявності у дарувальника простроченого зобов`язання щодо повернення йому суми боргу за договором позики від 07 серпня 2020 року у розмірі 25 000 дол. США. Стверджував, що цей правочин був спрямований на приховування майна, на яке могло бути звернуто стягнення у рахунок погашення боргу. Окрім того, обставини укладення договору дарування свідчать про те, що дії відповідачів були направлені на досягнення єдиної недобросовісної мети - унеможливити задоволення вимог позивача за рахунок майна ОСОБА_3 , а відтак цей правочин є таким, що порушує публічний порядок.
3. З урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, визнати недійсним договір дарування 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , укладений 04 лютого 2021 року між відповідачами, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савчук О. А. за реєстровим № 48.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 15 липня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.
5. Визнано недійсним договір дарування 1/2 частини квартири від 04 лютого 2021 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Савчук О. А. за реєстровим № 48 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 лютого 2021 року, індексний номер: 56466942).
6. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
7. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір дарування не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а укладався з метою приховування майна від можливого звернення стягнення на нього. ОСОБА_3 у спірних правовідносинах діяв очевидно недобросовісно та зловживав своїми правами, оскільки вчинив договір дарування, який порушує право позивача на задоволення його кредиторських вимог за рахунок нерухомого майна боржника.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Київського апеляційного суду від 14 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 15 липня 2025 року - без змін.
9. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання договору дарування 1/2 частини квартири недійсним з підстав його фраудаторності (стаття 234 ЦК України) і вчинення всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України), оскільки оспорюваний договір дарування укладений між близькими родичами у період наявності у дарувальника простроченого зобов`язання щодо повернення позивачу боргу за договором позики, відповідачами не вчинено фактичних дій, спрямованих на виконання цього договору, який не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а укладався з метою приховування майна від можливого звернення стягнення на нього, тоді як іншого майна, за рахунок якого боржник може у повній мірі відповідати за своїми зобов`язаннями перед позивачем, немає.
Узагальнені доводи касаційної скарги
10. 16 лютого 2026року ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат Опанасюк Т. І., через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасуватирішення Дарницького районного суду
Сервіси для юристів