ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2026 року
м. Київ
справа № 152/804/19
провадження № 61-10012св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Шаргородська міська рада Жмеринського району Вінницької області,
третя особа - Приватне підприємство «Геопростір-ГС»,
розглянув на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Країло Степан Васильович, на постанову Вінницького апеляційного суду від 02 липня 2025 року у складі колегії суддів Оніщука В. В., Копаничук С. Г., Голоти Л. О. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Шаргородської міської ради Жмеринського району Вінницької області, третя особа - Приватне підприємство «Геопростір-ГС», про визнання протиправною приватизації земельних ділянок,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , Козлівської сільської ради Шаргородського району Вінницької області (далі - Козлівська сільська рада), правонаступником якої є Шаргородська міська рада Жмеринського району Вінницької області (далі - Шаргородська міська рада), третя особа - Приватне підприємство «Геопростір-ГС», у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення 17-ї сесії 5-го скликання Козлівської сільської ради від 17 вересня 2009 року «Про затвердження технічної документації та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки» у частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки ОСОБА_2 , та передання їй у власність земельних ділянок загальною площею 0,5151 га, у тому числі: 0,2500 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; 0,2651 га - для ведення особистого селянського господарства, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 558800, виданий 31 березня 2010 року Козлівською сільською радою на підставі зазначеного рішення від 17 вересня 2009 року, зареєстрований 31 грудня 2010 року в Книзі записів реєстрації державних актів, яким підтверджено право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 0525384200:02:002:0018, площею 0,2500 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 558801, виданий 31 березня 2010 року Козлівською сільською радою та зареєстрований 31 грудня 2010 року в Книзі записів реєстрації державних актів, яким підтверджено право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 0525384200:02:002:0019, площею 0,2651 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за тією ж адресою.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що вона є власником житлового будинку та господарських будівель і споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності на зазначене домоволодіння позивач набула у порядку спадкування у 2005 році після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначала, що не здійснювала перебудови житлового будинку чи господарських будівель і споруд, а також не змінювала розташування їх зовнішніх несучих стін. Указані об`єкти нерухомості з моменту їх зведення знаходилися та продовжують знаходитися в межах земельної ділянки, межі якої були визначені ще попереднім власником та погоджені із суміжними землекористувачами.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Козлівської сільської ради народних депутатів від 17 листопада 1993 року № 32 та рішення Козлівської сільської ради народних депутатів від 30 листопада 1993 року, батькові позивача було безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства.
Поруч із домоволодінням позивача розташовані будівлі та земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , які належать відповідачу ОСОБА_2 . Зазначене майно було набуте відповідачем у межах площ, що існували у попередніх власників будівель та землекористувачів - ОСОБА_4 , а згодом - його дружини. Саме з ними свого часу було погоджено межі суміжних земельних ділянок.
На думку позивача, ОСОБА_2 у незрозумілий спосіб стала правонаступником будівель та земельних ділянок сім`ї ОСОБА_5 . При цьому спочатку у відповідача обліковувалася земельна ділянка площею 0,45 га, а згодом - 0,58 га, що, на переконання позивача, свідчить про фактичну обізнаність відповідача щодо реального проходження меж суміжних земельних ділянок.
У 2008-2009 роках позивач, не маючи будь-яких сумнівів чи підозр, підписала погодження меж земельної ділянки ОСОБА_2 для виготовлення технічної документації із землеустрою з метою приватизації земельної ділянки. При цьому позивач була переконана, що в документації відповідача відображено фактично існуючу межу між їхніми земельними ділянками. Однак згодом з`ясувалося, що це не відповідало дійсності.
У 2018 році, відповідно до рішення Козлівської сільської ради від 06 листопада 2018 року № 307, позивач вирішила виготовити технічну документацію із землеустрою для приватизації своєї земельної ділянки. Під час оформлення такої документації було встановлено, що під час приватизації земельної ділянки ОСОБА_2 з невідомих позивачеві причин неправильно визначено частину спільної межі земельних ділянок, унаслідок чого відбулося фактичне захоплення частини земельної ділянки позивача.
Водночас юридично оформлена межа між суміжними земельними ділянками сторін, визначена під час приватизації земельної ділянки ОСОБА_2 , не відповідає фактично існуючій межі, яка склалася та безперервно існувала протягом десятиліть.
Зазначені обставини, на переконання позивача, призвели до обмеження її права на приватизацію земельної ділянки в межах фактично сформованого землекористування. Позивач неодноразово намагалася врегулювати спір у позасудовому порядку, однак такі спроби результату не дали.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі судді Бабиної І. Д. рішенням від 21 березня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.
Сервіси для юристів