ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 року
м. Київ
справа № 758/8523/23
провадження № 61-12580св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Сердюка В. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Дванадцята київська державна нотаріальна контора;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Савинського Сергія Миколайовича на рішення Подільського районного суду міста Києва від 19 лютого 2025 року у складі судді Ларіонової Н. М. та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори про зняття арешту з нерухомого майна.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він та його сестра ОСОБА_2 є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності на житло від 29 лютого 2000 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, він є єдиним спадкоємцем, а 1/2 квартири входить до складу спадщини.
З Державного реєстру речових прав на спадкове майно було встановлено, що ухвалою ТР 23, 10 квітня 2002 року, Нарсуд, р-н. Ленінградський було накладено арешт на квартиру. Виконання ухвали здійснено Дванадцятою київською державною нотаріальною конторою 25 жовтня 2004 року (реєстраційний номер обтяження 1409096).
Позивач зазначив, що в 2002 році він був учасником лише однієї цивільної справи № 2-1256/2002, яка розглядалася Ленінградським районним народним судом міста Києва і в рамках цієї справи ухвалою від 08 квітня 2002 року було вжито заходи забезпечення позову, які зняті ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 25 січня 2023 року у справі № 2-1256/2002.
Позивач вважає, що при реєстрації обтяження в архівній частині Державного реєстру речових прав на нерухоме майно посадовою особою Дванадцятої київської державної нотаріальної контори було допущено технічну помилку у даті складання ухвали, якою було арештовано квартиру АДРЕСА_2 , а саме замість дати ухвали 08 квітня 2002 року помилково вказано дату 10 квітня 2002 року. Внаслідок цієї помилки позивач позбавлений можливості виконати ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 25 січня 2023 року у справі № 2-1256/2002, якою скасовані обтяження, вжиті ухвалою від 08 квітня 2002 року, а не ухвалою від 10 квітня 2002 року, якої фактично не існувало. Втім, державні реєстратори відмовляються знімати обтяження квартири на підставі зазначеної ухвали у зв`язку із суперечностями в даті ухвали в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Підстави застосування вищевказаного арешту давно відпали, оскільки рішення суду виконане ще у 2005 році, а існуючий арешт не має під собою будь-якого правового підґрунтя, функціонує виключно як неправомірне обтяження, яке є результатом технічної помилки посадових осіб Дванадцятої київської державної нотаріальної контори, допущеної при виконанні ухвали від 08 квітня 2002 року у справі № 2-1256/2002.
Позивач вважає, що належним відповідачем має бути саме нотаріальна контора, посадові особи якої допустили технічну помилку при реєстрації обтяження, що в свою чергу обмежило його у реалізації права власності на квартиру.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив зняти арешт (архівний запис) з квартири АДРЕСА_2 , реєстраційний номер обтяження 1409096, зареєстрований 25 жовтня 2004 року державним реєстратором - Дванадцятою київською державною нотаріальною конторою, підстава - ухвала ТР 23, 10 квітня 2002 року, Нарсуд, р-н. Ленінградський.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 19 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що в цій справі ОСОБА_1 пред`явив позовні вимоги до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори, яка не є ні боржником, ні особою, в інтересах якої накладено арешт на спірне нерухоме майно. При цьому ні боржник, ні стягувач, в інтересах якого був накладений арешт на квартиру, як відповідачі не залучені. Клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача позивач не заявляв.
Отже, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову через його пред`явлення до неналежного відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Сервіси для юристів