Постанова
Іменем України
29 липня 2026 року
м. Київ
справа № 753/2080/25
провадження № 61-3992св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючий - Крат В. І. (суддя-доповідач),
судді: Гудима Д. А., Дундар І. О., Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І.,
учасники справи:
стягувачка - ОСОБА_1 ,
боржник - ОСОБА_2 ,
директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2025 року у складі судді: Цимбал І. К., та постанову Київського апеляційного суду від 10 лютого 2026 року у складі колегії суддів: Головачова Я. В., Нежури В. А., Невідомої Т. О.,
Історія справи
Короткий зміст скарги
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася зі скаргою на бездіяльність директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, заінтересована особа: ОСОБА_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Скарга обґрунтована тим, що на виконанні у Дарницькому ВДВС перебувало виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Дарницького районного суду міста Києва від 27 квітня 2021 року про забезпечення позову у цивільній справі № 753/7718/21. Постановою від 9 серпня 2021 року виконавче провадження закінчено. Однак, після закінчення виконавчого провадження, не відновлюючи його, 27 лютого 2024 року державний виконавець виніс постанову про зняття арешту з коштів та майна боржника ОСОБА_3 .
Постановою від 20 червня 2024 року № 38 начальник управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Управління) за результатами перевірки встановив, що дії державного виконавця Дарницького ВДВС, а саме винесення постанов про зняття арешту з коштів та майна боржника вчинені у відповідності до вимог законодавства.
13 серпня 2024 року ОСОБА_1 подала на ім`я директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент) скаргу на постанову начальника Управління від 20 червня 2024 року № 38. У відповідь на скаргу отримала лист від 27 вересня 2024 року, у якому повідомлено, що у скарзі не зазначено резолютивної частини виконавчого документа, змісту оскаржуваних рішень та посилання на порушену норму закону саме начальником Управління, тому скарга була розглянута відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
03 грудня 2024 року ОСОБА_1 подала скаргу на постанову начальника Управління в уточненій редакції з урахуванням зауважень, викладених у листі Департаменту від 27 вересня 2024 року. На дану уточнену скаргу отримала лист від 21 січня 2025 року, в якому вказано, що в уточненій скарзі так само не зазначено зміст оскаржуваних рішень та посилання на порушену норм закону саме начальником Управління, а також зазначено про те, що положення статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачають подання уточненої скарги.
В уточненій скарзі від 3 грудня 2024 року були враховані та виправлені всі недоліки, зазначені у листі Департаменту від 27 вересня 2024 року, однак така уточнена скарга безпідставно не була розглянута відповідно до вимог статті 74 Закону України «Про виконавче провадження». Така неправомірна бездіяльність директора Департаменту полягає у тому, що він розглянув уточнену скаргу від 3 грудня 2024 року не у процесуальному порядку, передбаченому статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження», а як звернення. Директор Департаменту повинен був оформити результати розгляду скарги у виді постанови, а не листа.
ОСОБА_1 просила:
визнати протиправною бездіяльність директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, яка полягає у невчиненні процесуальних дій з розгляду скарги від 3 грудня 2024 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1;
зобов`язати директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України розглянути скаргу від 3 грудня 2024 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 у порядку, визначеному статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27 листопада 2025 року узадоволені скарги відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що:
скарги не відповідали вимогам статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», тому вони розглядалися відповідно до положень Закону України «Про звернення громадян»;
ОСОБА_1 проінформовано, що порядок проведення перевірок законності виконавчого провадження визначений розділом ХІІ Інструкції. Згідно з положеннями пункту 7 розділу ХІІ Інструкції, про результати перевірки законності виконавчого провадження виноситься постанова, у якій зазначаються, зокрема, у резолютивній частині - висновок з урахуванням вимог законодавства щодо дій державного виконавця у виконавчому провадженні, у разі оскарження дій (бездіяльності) начальника органу державної виконавчої служби - щодо його дій, визначаються особа, яку зобов`язано вжити заходів щодо усунення порушень законодавства (у разі їх виявлення), особа, на яку покладено здійснення контролю за виконанням цієї постанови. Враховуючи положення пункту 7 розділу ХІІ Інструкції, директор Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не наділений повноваженнями на скасування постанови начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіонального управління Міністерства юстиції про результати перевірки законності виконавчого провадження;
Сервіси для юристів