ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 року
м. Київ
справа № 376/2272/20
провадження № 61-5539св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Воробйової І. А., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року у складі колегії суддів: Голуб С. А., Борисової О. В., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Історія справи
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно.
До проведення підготовчого судового засідання сторони дійшли висновку щодо можливості укладення мирової угоди, за якою відповідач ОСОБА_4 не заперечує проти визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 59,1 кв.м, житловою площею 27,1 кв.м, про що подали до суду спільну письмову заяву в якій просять затвердити вказану мирову угоду.
Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 19 жовтня 2020 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , відповідно до якої за ОСОБА_1 було визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 59,1 кв.м, житловою 27,1 кв.м, що належав ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Провадження у справі закрито.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 , як особа, яка не брала участі у розгляді справи, проте, на її думку, суд вирішив питання про її права та інтереси, у травні 2025 року звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила ухвалу суду першої інстанції скасувати і закрити провадження у справі у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 , що настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що вона з 24 липня 2004 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_4 . Від шлюбу сторони мають дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 загинув. На протязі всього подружнього життя, а саме з 2004 року до 2024 року вона з чоловіком та дитиною проживали у житловому будинку АДРЕСА_1 , який раніше належав ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті чоловіка вона разом із дочкою продовжують там проживати. Також вказувала, що за час подружнього життя вона разом з чоловіком за власні спільні кошти провели повну реновацію вказаного вище будинку, який було побудовано в 1955 році, шляхом часткового знесення старих, зношених конструкцій і побудували фактично новий та сучасний будинок, в результаті чого загальна площа будинку збільшилася з 41 кв.м. до 59,1 кв.м. Після загибелі чоловіка її свекруха - ОСОБА_1 (мати ОСОБА_4 ) почала висловлювати до неї претензії стосовно того, що вона стороння людина та стала вимагати, щоб вона збирала свої речі та разом з донькою звільнила приміщення, пославшись на те, що вказаний вище будинок належить їй (позивачці) на підставі ухвали Сквирського районного суду Київської області від 19 жовтня 2020 року про визнання мирової угоди, укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_4
ОСОБА_3 вказувала, що про наявність ухвали Сквирського районного суду Київської області від 19 жовтня 2020 року їй раніше нічого відомо не було. До числа учасників цієї справи, вона, як дружина відповідача, судом при розгляді справи залучена не була. Також не був залучений судом до участі у справі і відповідний орган опіки та піклування з метою захисту прав та інтересів її на той час неповнолітньої доньки. Чоловік також нічого про цей судовий процес їй не повідомляв, ймовірно, і сам не був обізнаний про існування такої справи та відповідного судового рішення, оскільки завжди бажав передати цей будинок їй та її доньці.
Після ознайомлення зі змістом ухвали вона звернула увагу, що така датована 19 жовтня 2020 року та містить відомості щодо стану будинку, який він мав вже після проведеної нею та покійним чоловіком реконструкції, тобто має загальну площу не 41 кв.м, яка була після смерті спадкодавиці ОСОБА_5 , а 59,1 кв.м. Таким чином позивачка незаконно та безпідставно набула право власності на будинок загальною площею 59,1 кв.м, тобто без урахування обставин його перебудови, здійсненої нею ( ОСОБА_3 ) та її чоловіком ОСОБА_4 . Наведені обставини не були встановлені та враховані судом під час розгляду справи.
Посилаючись на те, що ухвала Сквирського районного суду Київської області від 19 жовтня 2020 року порушує її майнові та житлові права та права її доньки, просила апеляційну скаргу задовольнити.
У зв`язку із зверненням ОСОБА_3 із зазначеною апеляційною скаргою Київський апеляційний суд ухвалою від 29 травня 2025 року витребував із Сквирського районного суду Київської області матеріали цивільної справи №376/2272/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно.
Згідно листа Сквирського районного суду Київської області від 09 квітня 2025 року, цивільна справа № 376/2272/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно знищена за закінченням терміну зберігання у 2024 році, оскільки, відповідно до наказу № 27/5 від 07 липня 2000 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 396/4617 від 07 липня 2000 року «Про затвердження переліку судових справ та документів діяльності суду із зазначенням строків їх зберігання», цивільні справи, розглянуті в судах першої інстанції, у яких провадження закрито, мали термін зберігання 3 роки.
Знищення судом цивільної справи № 376/2272/20 підтверджується також витягом з акту (2021-2024 року) про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду від 12 травня 2025 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 червня 2025 року наявні матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно надіслано до Сквирського районного суду Київської області для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 376/2272/20 (провадження № 2/376/1349/2020) в порядку і строки, передбачені розділом Х ЦПК України.
Ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 12 листопада 2025 року, з урахуванням ухвали від 17 листопада 2025 року про виправлення описки, було відновлено втрачене судове провадження у цивільній справі №376/2272/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно. До справи долучені наступні документи цивільної справи № 376/2272/20:
Сервіси для юристів