ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 року
м. Київ
справа № 185/614/25
провадження № 61-12900св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Пархоменка П. І.,
учасники справи:
позивач - Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 травня 2025 року у складі судді Болдирєвої У. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2025 рокуу складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Красвітної Т. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2025 року Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - Дніпропетровське ОВФСЗОІ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради, про витребування майна.
Позов мотивований тим, що відповідно до порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року № 321, особа з інвалідністю ОСОБА_2 була забезпечена кріслом колісним дорожнім з електроприводом (1.609 ІСНАІR МС ВАSІС) ПП «Форвард-орто» загальною вартістю 71 081,00 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, на момент її смерті строк експлуатації крісла колісного дорожнього з електроприводом не закінчився.
ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_2 , проживав разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , який не повернув крісло колісне дорожнє з електроприводом після смерті матері, зазначив в пояснювальній записці про неможливість повернення цього майна.
Дніпропетровське ОВФСЗОІ просило суд витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Павлоградської міської ради крісло колісне дорожнє з електроприводом (1.609 ІСНАІR МС ВАSІС) вартістю 71 081,00 грн, яким була забезпечена його мати ОСОБА_2 , та вирішити питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не надав доказів того, що крісло колісне з електроприводом перебуває у володінні відповідача. Натомість працівниками УСЗН Павлоградської міської ради складений акт про неможливість повернення допоміжного засобу реабілітації. Згідно з пояснювальною запискою ОСОБА_1 він після смерті матері не знайшов в будинку крісло колісне з електроприводом. Твердження відповідача про те, що він не володіє цим кріслом і не має можливості його повернути, нічим не спростоване.
Таким чином позовні вимоги про витребування майна з незаконного володіння відповідача належним чином не обґрунтовані, сам по собі факт реєстрації місця проживання відповідача за однією адресою з матір`ю не доводить факту перебування в його володінні засобу реабілітації, яким за життя була забезпечена його мати.
Як визначено частиною другою статті 1213 ЦК України, у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Позивачем не заявлено вимогу до відповідача про відшкодування вартості крісла колісного з електроприводом, як і не визначено вартість цього майна на теперішній час (з урахуванням строку перебування його в експлуатації).
Апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції. і також вказав, що суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивач належним та допустимими доказами не довів, що крісло колісне з електроприводом перебуває саме у володінні ОСОБА_1 , яким за життя була забезпечена його мати, що виключає, відповідно, безпідставність набуття відповідачем спірним засобом реабілітації. Посилання на факт реєстрації осіб за однією адресою, не доводить вказаних обставин, отже з цих підстав не підлягає задоволенню заявлений позов, але не позбавляє останнього права ставити питання про відшкодування вартості цього майна.
Посилання скаржника на те, що відповідач на час смерті матері проживав разом з останньою, а тому у розумінні положень Порядку № 321 від 05 квітня 2012 року саме на члена сім`ї померлої особи з інвалідність покладається обов`язок щодо повернення отриманого майна, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки, як вірно зазначив суд першої інстанції, такі твердження не знайшли свого підтвердження, а складений працівниками позивача акт не свідчить про безпідставне набуття відповідачем крісла колісного з електроприводом, яким за рахунок коштів Фонду соціального страхування осіб зі інвалідністю була за життя забезпечена його мати.
Аргументи учасників справи
17 жовтня 2025 року Дніпропетровське ОВФСЗОІ подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просило скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що факт спільного проживання ОСОБА_1 як члена сім`ї, близького родича разом з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 підтверджується довідкою про склад сім`ї № 2863 від 23 серпня 2023 року, виданою УСЗН Павлоградською міською радою.
Сервіси для юристів