ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 року
м. Київ
справа № 143/684/24
провадження № 61-1690св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача Литвиненко І. В.,
суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Сутисківська селищна рада Вінницького району Вінницької області, П`ятий відділ Вінницького районного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Міністерство оборони України,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу представниці ОСОБА_1 - адвокатки Грушко Жанни Вячеславівни, на рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2024 року під головуванням судді Патраманського І. І. та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 січня 2025 року у складі колегії суддів: Ковальчука О. В., Берегового О. Ю., Панасюка О. С., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Сутисківська селищна рада Вінницького району Вінницької області, П`ятий відділ Вінницького районного Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання та перебування фізичної особи на утриманні,
ВСТАНОВИВ
Короткий зміст заяви
1. У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила:
- встановити факт того, що ОСОБА_1 була членом сім`ї ОСОБА_3 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1
- встановити факт перебування ОСОБА_1 на утриманні свого батька ОСОБА_3 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .
1. В обґрунтування вимог вказувала, що вона є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Крім того, вона має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який має статус дитини інваліда віком до 18 років. Після народження другого сина, відносини з батьком дітей погіршились і заявниця переїхала проживати до свого батька ОСОБА_3 та почала вести з ним спільне господарство. В 2017 році вона та ОСОБА_7 уклали шлюб, однак через необхідність постійного догляду за молодшим сином у зв`язку з його захворюванням, стосунки між подружжям не склались і вона знову переїхала проживати до свого батька.
Оскільки сім`я заявниці складається лише з неї та двох неповнолітніх дітей, один з яких має статус дитини інваліда до 18 років, відповідно вона не мала можливості офіційно працювати, тому що здійснює догляд за сином ОСОБА_6 . Єдиним джерелом доходу заявниці були допомога одинокій матері на двох дітей та дитині з інвалідністю з дитинства, яких недостатньо для повного матеріального забезпечення її та дітей, тому утримання своєї доньки та онуків взяв на себе її батько ОСОБА_3 .
Однак, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України 25 лютого 2022 року ОСОБА_3 мобілізували до лав Збройних Сил України. Після мобілізації ОСОБА_3 продовжив утримувати заявницю. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 солдат ОСОБА_3 загинув в бою за Батьківщину під час артилерійського обстрілу біля населеного пункту Невельське Донецької області. Після отримання сповіщення про загибель батька, вона разом із сестрою поховали його на кладовищі в селищі Сутиски Вінницького району Вінницької області.
У зв`язку із смертю ОСОБА_3 , ОСОБА_1 із сестрою розпочали підготовку документів для отримання матеріальних виплат та гарантій, передбачених Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168. Однак, за результатами розгляду документів заявниці та сестри, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, прийняла рішення про повернення на доопрацювання документів. Підставою для повернення документів на доопрацювання є те, що заявниці не відносяться до неповнолітніх дітей загиблого, також неможливо встановити чи є повнолітні заміжні дочки загиблого військовослужбовця непрацездатними (особами з інвалідністю) та чи перебували вони на його утриманні.
Тому, без надання документів, які підтверджують, що повнолітні заміжні дочки перебували на утриманні загиблого батька, неможливо встановити право заявниць на отримання часток одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.
При цьому, заявниця вказувала, що спільно проживала та знаходилась на утриманні свого батька.
2. Встановлення цих фактів їй необхідно для реалізації права на отримання матеріальних виплат та гарантій, передбачених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Законом України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей» та постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Тиврівський районний суд Вінницької області рішенням від 03 жовтня 2024 року у задоволенні заяви відмовив.
4. Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що заявниця не надала суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували її належність до категорії непрацездатних осіб, які б, у разі встановлення судом фактів належності до члена сім`ї загиблого військовослужбовця та перебування на його утриманні, надавали їй право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
5. Отже, встановлення фактів належності ОСОБА_1 до члена сім`ї загиблого військовослужбовця та перебування на його утриманні, не породить для неї юридичних наслідків, тобто не призведе до набуття нею права на отримання одноразової грошової допомоги.
6. Вінницький апеляційний суд постановою від 07 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представником ОСОБА_8 , залишив без задоволення, а рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 03 жовтня 2024 року - без змін.
Сервіси для юристів