ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2026 року
м. Київ
справа № 1328/6904/12
провадження № 61-7637св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Пархоменка П. І.,
учасники справи:
за первісним позовом
позивач - Акціонерне товариство «ПроКредит Банк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
за зустрічним позовом:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідач - Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1 , яка подана адвокатом Дмитренком Володимиром Павловичем, на постанову Львівського апеляційного суду від 16 травня 2025 року у складі колегії суддів Шандри М. М., Крайник Н. П., Левика Я. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2009 року Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк» (перейменоване в Акціонерне товариство «ПроКредит Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позовні вимоги мотивовано тим, що мiж банком та ОСОБА_1 укладена рамкова угода № 0134 від 28 грудня 2006 року, відповідно до якої банк зобов`язувався здійснювати кредитування ОСОБА_1 у межах наступних лімітів кредитування: ліміт суми - 150 000,00 дол. США, ліміт строку - 180 місяців. На пiдставi та в межах рамкової угоди банк та ОСОБА_1 уклали договори про надання траншу: № 3.17439/0134 від 31 травня 2007 року, за яким згідно з заявою на видачу готівки № 407_9 від 31 травня 2007 року видано кредитні кошти в сумі 30 000,00 дол. США за процентною ставкою 14 % річних на 48 місяців; № 3.22785/0134 від 29 серпня 2008 року, за яким згідно з заявою на видачу готівки № 1604_8 від 29 серпня 2008 року видано кредитні кошти в сумі 25 000,00 дол. США за процентною ставкою 15 % річних на 48 місяців; № 3.15751/0134 від 28 грудня 2006 року, за яким видано кредитні кошти в сумі 45 000,00 дол. США за процентною ставкою 16 % річних на 48 місяців.
Зобов`язання ОСОБА_1 за договорами про надання траншу забезпечені порукою ОСОБА_2 .
Всупереч умовам рамкової угоди, кредитних договорів ОСОБА_1 належним чином покладених на нього зобов`язань не виконав, внаслідок чого у нього утворився борг перед банком.
20 лютого 2009 року боржнику та поручителю надіслано вимогу про повне дострокове погашення кредитів, які останніми отримали 23 лютого 2009 року. Проте такі вимоги виконані не були.
З урахуванням уточнених 06 вересня 2012 року позовних вимог ПАТ «ПроКредит Банк» просило суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 3 459 310,86 грн, яка складається із заборгованості:
за договором про надання траншу № 3.17439/0134 від 31 травня 2007 року: 165 298,28 грн - заборгованість за капіталом кредиту, 20 698,99 грн - заборгованість зі сплати відсотків за графіком, 56 599,07 грн - заборгованість зі сплати відсотків за фактичне користування кредитом, 791 503,69 грн - заборгованість за пенею;
за договором про надання траншу № 3.22785/0134 від 29 серпня 2008 року: 186 326,66 грн - заборгованість за капіталом кредиту, 33 640,30 грн - заборгованість зі сплати відсотків за графіком, 57 235,48 грн - заборгованість зі сплати відсотків за фактичне користування кредитом, 817 794,57 грн - заборгованість за пенею;
за договором про надання траншу № 3.15751/0134 від 28 грудня 2006 року: 212 840,80 грн - заборгованість за капіталом кредиту, 7 952,08 грн - заборгованість зі сплати відсотків за графіком, 91 872,26 грн - заборгованість зі сплати відсотків за фактичне користування кредитом, 1 017 548,62 грн - заборгованість за пенею.
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ «ПроКредит Банк» про визнання недійсними договорів про надання траншу.
Зустрічні позовні вимоги мотивовано тим, що банком під час укладання оспорюваних договорів, за якими передбачено надання кредиту в іноземній валюті, не було попереджено позичальника, що валютні ризики під час виконання зобов`язань за цими договорами буде нести саме позичальник як споживач, а не банк як кредитна установа, згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», та суб`єкт господарювання згідно зі статтею 42 ГК України.
З урахуванням уточнених позовних вимог в редакції заяви від 21 квітня 2017 року ОСОБА_1 просив суд визнати недійсними договори про надання траншу № 3.17439/0134 від 31 травня 2007 року, № 3.22785/0134 від 29 серпня 2008 року та № 3.15751/0134 від 28 грудня 2006 року.
Сервіси для юристів