ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2026 року
м. Київ
справа № 755/16704/24
провадження № 61-9180св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі Верховний Суд):головуючого Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач)
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1
на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 року у складі судді Гончарука В. П. та постанову Київського апеляційного суду від 24 червня 2025 року у складі колегії суддів: Писаної Т. О., Приходька К. П., Журби С. О.
у справі
за позовом ОСОБА_1 (далі позивачка)
до
відповідача Комунального некомерційного підприємства «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» або відповідач)
про стягнення компенсації за невикористані дні додаткової соціальної відпустки по догляду за дітьми, стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди,
ухвалив постанову про наступне:
I. Вступ
1. У вересні 2024 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення компенсації за невикористані дні додаткової соціальної відпустки по догляду за дітьми, стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди.
2. Відповідач позовні вимоги не визнав.
3. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив, і його позицію підтримала апеляційна інстанція.
4. Позивачка оскаржила судові рішення в касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження вказала те, що суди не врахували висновків, викладених у постанові Верховного Суду, наведеній у касаційній скарзі.
5. Оскаржувані судові рішення переглядаються в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.
ІІ. Короткий зміст позовних вимог
6. Позов обґрунтований так:
11 серпня 2021 року позивачка прийнята на роботу в КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» на посаду провідного бухгалтера;
12 серпня 2021 року позивачку переведено на посаду заступника головного бухгалтера, а з 02 січня 2023 року вона знову працювала провідним бухгалтером;
12 квітня 2024 року позивачка була звільнена з посади провідного бухгалтера згідно з наказом від 10 квітня 2024 року;
при звільнені позивачці було нараховано грошову компенсацію за 11 календарних днів невикористаної щорічної відпустки: 6 календарних днів невикористаної щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день за період роботи з 11 серпня 2021 року по 10 серпня 2022 року, 2 календарних дні невикористаної щорічної основної відпустки та 3 календарних дні невикористаної щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день за період роботи з 11 серпня 2023 року по 12 квітня 2024 року;
разом з тим, компенсація за 40 днів невикористаної додаткової соціальної відпустки по догляду за дітьми виплачена не була, у зв`язку з чим позивачка 17 квітня 2024 року звернулася до відповідача з відповідною заявою;
листом від 15 травня 2024 року відповідач відмовив у нарахуванні і виплаті такої компенсації з підстав невчасного подання позивачкою документів, які мали бути підставою для здійснення цих нарахувань, а саме в останній робочий день;
07 червня 2024 року позивачка звернулася до відповідача з повторною заявою, у якій зазначила, що законодавством не встановлено термінів, коли працівник може подати роботодавцю документи, які є підставою для надання додаткової відпустки, так і для надання компенсації за її неотримання. Тому роботодавець зобов`язаний прийняти від працівника документи і здійснити відповідні нарахування в будь-який день трудових відносин між сторонами, хоч би цей день припав і на останній день таких відносин;
Сервіси для юристів