Постанова ВССУ від 29.04.2026 року у справі №761/7542/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 761/7542/23

провадження № 61-9648св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Петрова Є. В.,

суддів: Грушицького А. І., Калараша А. А., Литвиненко І. В., Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «Юнекс Банк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Маринушкін Арсен Григорович, на постанову Київського апеляційного суду від 01 липня 2025 року у складі колегії суддів Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О. у справі за позовом Акціонерного товариства «Юнекс Банк» до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутого майна, стягнення процентів за користування безпідставно одержаними коштами,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2023 року Акціонерне товариство «Юнекс Банк» (далі - АТ «Юнекс Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило стягнути з відповідача на свою користь неправомірно отримані кошти у розмірі 428 529,27 грн, інфляційні втрати у сумі 8 689,30 грн та три проценти річних у розмірі 2 543,96 грн.

Свої вимоги АТ «Юнекс Банк» обґрунтовувало тим, що рішенням Подільського районного суду міста Києва від 26 липня 2022 року ОСОБА_2 поновлено на роботі та стягнуто на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 1 241 951,20 грн і невиплачену заробітну плату внаслідок простою у сумі 29 479,47 грн. При цьому судове рішення не містить застереження про те, що визначені до стягнення суми підлягають виплаті без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

На виконання рішення суду позивач здійснив відповідну виплату, однак, на його переконання, належна до виплати відповідачу сума мала бути зменшена на суму податків та зборів.

Позивач зазначав, що, виконуючи функції податкового агента, був зобов`язаний утримати та перерахувати до бюджету податок із сум, присуджених судом, замість виплати їх у повному обсязі. На думку банку, набуття відповідачем коштів у частині сум податків та зборів слід кваліфікувати як безпідставне збагачення відповідно до положень статті 1215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Шевченківський районний суд міста Києва у складі судді Фролової І. В. рішенням від 08 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовив.

Стягнув з АТ «Юнекс Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 15 000,00 грн.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що податки та збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягають нарахуванню та утриманню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення і враховуються при фактичній виплаті працівнику. Отже, присуджена судом сума середнього заробітку зменшується на суму податків і зборів саме на стадії її виплати.

У справі встановлено, що відповідач не здійснювала утримання чи перерахування податку із зазначених сум, а тому відповідальність за належне виконання функцій податкового агента не може бути покладено на неї шляхом стягнення відповідних сум.

Відповідно до статті 1215 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов`язана повернути таке майно. Водночас не підлягають поверненню заробітна плата та інші платежі, що прирівнюються до неї, якщо їх виплата проведена добровільно за відсутності рахункової помилки з боку платника та недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність здійснених розрахунків та добросовісність набувача презюмуються, а тягар доказування наявності рахункової помилки чи недобросовісності покладається на платника відповідних грошових сум.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу входить до структури заробітної плати та за своєю правовою природою є складовою заробітної плати.

Суд установив, що відповідач отримала від позивача спірні кошти як заробітну плату; їх виплата була здійснена без рахункової помилки та за відсутності доказів недобросовісності з боку відповідача. За таких обставин підстави для застосування положень про безпідставне збагачення відсутні.

Щодо доводів про отримання відповідачем допомоги по безробіттю, суд зазначив, що відповідно до статті 35 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» обов`язок подання достовірних відомостей покладається на роботодавця, який повинен діяти у визначеному законом порядку. У разі порушення такої процедури саме роботодавець несе ризик настання відповідних наслідків та зобов`язаний відшкодувати завдану шкоду.