ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 760/33661/24
провадження № 61-14086св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Калараша А. А.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Національне антикорупційне бюро України, Державна установа «Київський слідчий ізолятор»,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 04 серпня 2025 року, постановлену під головуванням судді Кицюк В. С., та постанову Київського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року, ухвалену колегією у складі суддів Головачова Я. В., Нежури В. А., Невідомої Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), Державної установи «Київський слідчий ізолятор» (далі - ДУ «Київський слідчий ізолятор») про визнання протиправною бездіяльності.
2. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що у лютому 2024 року його затримано представниками НАБУ за підозрою у вчиненні корупційного злочину. Після фактичного затримання він утримувався у службовому приміщенні НАБУ. 20 лютого 2024 року позивача поміщено до ізолятора тимчасового тримання.
3. Під час його перебування в приміщенні НАБУ як затриманої особи на території міста Києва 20 лютого 2024 року оголошувалася повітряна тривога. Також при переміщенні його до Вищого антикорупційного суду 21 лютого 2024 року теж була оголошена повітряна тривога. В подальшому під час перебування його у слідчому ізоляторі повітряна тривога була оголошена 23 та 26 лютого 2024 року. Однак, незважаючи на це, він під час повітряних тривог не був поміщений до спеціально обладнаного укриття чи бомбосховища.
4. Наведені обставини свідчать про протиправну бездіяльність відповідальних співробітників НАБУ та ДУ «Київський слідчий ізолятор» щодо не забезпечення його безпеки під час повітряних тривог, що становило реальну загрозу для його життя. Такі дії підпадають під ознаки катування та вказують на порушення його прав на людську гідність.
5. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо не переміщення його до укриття (бомбосховища) під час повітряних тривог на час затримання та тримання під вартою у період з 17 години 07 хвилин 19 лютого 2024 року до 13 години 26 хвилин 26 лютого 2024 року (т. 1 а. с. 10).
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
6. Солом`янський районний суд міста Києва ухвалою від 04 серпня 2025 року (т. 2 а. с. 28-30), залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року (т. 2 а. с. 143-147), провадження у справі закрив. Роз`яснив сторонам, що зазначена справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
7. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, із яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у спірних правовідносинах відповідачі діють як суб`єкти владних повноважень, а спір виник саме у зв`язку з виконанням ними функцій публічної влади. Тому за змістом статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ця справа належить до юрисдикції адміністративних судів.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
8. 11 листопада 2025 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подана його представником - адвокатом Ковальовим Д. В., на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 04 серпня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
9. Касаційна скарга мотивована тим, що Київський апеляційний суд постановою від 12 березня 2025 року скасував ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року, якою відмовлено у відкриті провадження у цій справі з мотивів належності спору як публічно-правового до юрисдикції адміністративних судів, та направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Незважаючи на вказане, суди попередніх інстанцій при подальшому розгляді справи не тільки проігнорували зловживання процесуальними правами представника НАБУ, який порушив вимоги пункту 1 частини другої статті 44 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та подав клопотання про вирішення питання, яке вже вирішене судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, а й не взяли до уваги постанову суду апеляційної інстанції, якою питання предметної юрисдикції вже вирішене з тих же підстав.
10. Предметом позову в цій справі є визнання бездіяльності відповідачів протиправною внаслідок приниження цією бездіяльністю гідності позивача, а не з будь-яких інших підстав порушення порядку здійснення владних повноважень відповідачами. Тобто предметом позову є вимога саме про захист гідності шляхом визнання бездіяльності відповідачів протиправною. Справа за позовом фізичної особи до державного органу про захист гідності підлягає розгляду в порядку саме цивільного судочинства.
11. Суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 750/2052/16.
12. 18 грудня 2025 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, поданий через підсистему «Електронний суд» представником НАБУ - Івашком О. Л. у порядку самопредставництва, у якому останній просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
13. Відзив мотивовано тим, що позивач у цій справі оскаржує бездіяльність НАБУ, яке у розумінні статті 4 КАС України є суб`єктом владних повноважень, цей спір є публічно-правовим та має бути розглянутий за правилами адміністративного судочинства.
Сервіси для юристів