ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 465/7314/24
провадження № 61-210св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - завідувач відділення Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня»,
заінтересована особа - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» на постанову Львівського апеляційного суду від 05 грудня 2025 рокуу складі колегії суддів Левика Я. А., Крайник Н. П., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2024 року виконуюча обов`язки завідувача 03 відділення Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» (далі - КНП «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня») ОСОБА_4 звернулася до суду з заявою про госпіталізацію та лікування громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в примусовому порядку в умовах психіатричного стаціонару.
Вимоги заяви обґрунтовані тим, що 17 вересня 2024 року о 08 год 40 хв у примусовому порядку в супроводі матері та працівників поліції до лікарні був доставлений ОСОБА_1 . З наявної медичної документації відомо, що:
по лінії РТЦК та СП в 2004 році обстежувався у 15 відділенні у 2004 році та був комісований за статтею 15 «б»;
з квітня 2005 року він став замкнутим, підозрілим до батьків, заявляв їм «ви не мої батьки, мене підмінили 20 років тому», «за мною слідкують люди ректора», втікав із дому, почав висловлювати маячні ідеї впливу;
перебував на стаціонарному лікуванні з 08 червня 2005 року до 08 липня 2006 року з діагнозом: «Шизофренія, параноїдна форма, галюцинаторно-параноїдний синдром», неодноразово лікувався в КНП «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» (з 23 червня 2006 року до 21 липня 2006 року, з 11 листопада 2010 року до 12 листопада 2010 року, з 17 серпня 2021 року до 19 серпня 2021 року, з 29 вересня 2021 року до 06 жовтня 2021 року, з 11 жовтня 2021 року до 25 жовтня 2021 року, з 27 лютого 2022 року до 01 березня 2022 року, з 21 червня 2023 року до 10 липня 2023 року), у зв`язку з наявністю галюцинаторно-параноїдної симптоматики, говорив про двійників-прибульців, безцільно бродив вулицями, ходив голим, кидався під машини, поведінково був агресивним, говорив сам із собою, ліки не приймав, вів асоціальний спосіб життя. Остання госпіталізація з 02 грудня 2023 року до 27 грудня 2023 року з діагнозом: «Параноїдна шизофренія, безперервний тип перебігу», оскільки намагався порізати матір, побив скло, помалював стіни вдома;
після виписки ОСОБА_1 підтримуюче лікування не приймав. Поточна госпіталізація зумовлена різким погіршенням психічного стану. Зі слів матері та супроводжуючих осіб поводився неадекватно, «ледь не підпалив будинок», втікав із дому, відмовлявся приймати ліки, розмовляв сам із собою, бригадою екстреної медичної допомоги у супроводі працівників поліції доставлений у КНП «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня».
У приймальному відділенні КНП «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_1 був оглянутий черговими лікарями-психіатрами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які дійшли висновку, що він страждає на важкий психічний розлад, а саме: параноїдна шизофренія з безперервним перебігом F20.00 (діагноз згідно з Міжнародною класифікацією хвороб МКХ-10) і потребує госпіталізації та лікування в примусовому порядку в умовах психіатричного стаціонару.
17 вересня 2024 року лікарська комісія у складі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дійшла висновку, що ОСОБА_1 страждає на важкий психічний розлад: «Параноїдна шизофренія з безперервним перебігом - F20.00 (діагноз згідно з
МКХ-10)». Внаслідок цього він не може адекватно усвідомлювати оточуючу дійсність, свій психічний стан і поведінку, виявляє реальну загрозу для себе та оточуючих. Комісія дійшла висновку, що подальше його лікування можливе лише в умовах психіатричного закладу в примусовому порядку, так як ОСОБА_1 , у силу свого психічного стану, не може надати усвідомлену згоду на подальше лікування в умовах КНП «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня».
Справа розглядалась судами неодноразово.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Франківський районний суду м. Львова рішенням від 18 вересня 2024 року заяву завідувача відділення КНП «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» ОСОБА_4 про госпіталізацію та лікування громадянина ОСОБА_1 в примусовому порядку в умовах психіатричного стаціонару задовольнив.
Врахувавши те, що ОСОБА_1 виявляє ознаки тяжкого психічного розладу, внаслідок яких становить небезпеку для себе та оточуючих, суд першої інстанції зробив висновок про необхідність його госпіталізації до психіатричного закладу
у примусовому порядку, оскільки існують підстави, передбачені статтею 14 Закону України «Про психіатричну допомогу», для його госпіталізації до психіатричного закладу без його усвідомленої згоди та згоди матері.
Сервіси для юристів